Удосконалення змісту фізичної підготовки спортсменів-орієнтувальників на етапі попередньої базової підготовки

Abstract

Екстенсивний шлях зростання тренувальних навантажень у системі підготовки спортсменів малоефективний і практично себе вичерпав. Актуальним є пошук шляхів оптимізації тренувального процесу. Одним із них може бути диференційований підхід до розвитку фізичних якостей спортсменів. Мета: з’ясувати ефективність різних за спрямованістю підходів до диференціації фізичної підготовки спортсменів-орієнтувальників на етапі попередньої базової підготовки. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 32 спортсмени-орієнтувальники віком 14–15 років (III–II спортивні розряди), яких розподілили на дві рівноцінні експериментальні групи (ЕГ-1, ЕГ- 2). Під час педагогічного експерименту тривалістю п’ять місяців виявлено достовірну (p≤0,05) перевагу занять за програмою, що передбачала поєднання комплексного розвитку фізичних якостей (70% часу) з акцентованим розвитком недостатньо розвинутих фізичних якостей (30% часу) кожного спортсмена (ЕГ-1; сумарний середній приріст фізичної підготовленості 11,1%) порівняно з програмою, яка поєднувала комплексну фізичну підготовку з акцентованим розвитком провідних фізичних якостей кожного спортсмена-орієнтувальника (ЕГ-2; сумарний середній приріст фізичної підготовленості 8,1%). Внутрішньогрупові зміни в обидвох досліджуваних групах були достовірними (p≤0,05) за переважною більшістю показників фізичної підготовленості (14 – у спортсменів ЕГ-1 і 12 – в учасників ЕГ-2).