Розвиток хореографічної освіти у Галичині (1919– 1939 рр.)

Abstract

Актуальність проблеми дослідження зумовлена потребою визначення оптимальних шляхів розв’язання проблем освітньої діяльності, чому сприяє ретельне вивчення національних надбань, урахування і використання багатого досвіду минулого в процесі модернізації вітчизняної педагогічної науки і освіти. Успішне реформування галузі національної хореографічної освіти пов’язане з вивченням досягнень видатних педагогів-хореографів у контексті їхньої освітньої, культурно-просвітницької, наукової діяльності. Відомо, що період 1919–1939 рр. в українській освіті і педагогічній думці позначений пошуками нового змісту, методів, форм i засобів навчання та освіти. Педагоги-хореографи Галичини широко використовували багатий досвід європейських країн у галузі теорії та практики навчання, зберігаючи національні виховні традиції. На розвиток хореографічної освіти Галичини впливали загальноісторичні чинники та суспільно-історичні реалії, тому її формальні та змістові аспекти конструювалися у взаємодії українських, польських й загалом європейських традицій. Відтак необхідність дослідження визначається потребою обґрунтування та осмислення актуальних теоретичних та практичних, інституційних і персоналістських чинників розвитку й становлення хореографічної освіти Галичини міжвоєнного періоду ХХ ст.