Перегляд за Автор "Skalska-Izdebska, Renata"

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Efekty rehabilitacji u chorych z Zespołami bólowymi kręgosłupa prowawadzonych w ramach prewencji rentowej zus
(2009) Przysada, Grzegorz; Gierałt, Ewa; Bojczuk, Tatjana; Skalska-Izdebska, Renata
Метою дослідження є оцінка результатів реабілітації хворих з больовими синдромами хребта, яка проводилася у рамках превентивної програми Закладів Соціального Забезпечення Польщі. Обстежені хворі реабілітаційного відділення Воєводського шпиталю № 2 міста Жешув. Дослідження базувалося на результатах анкетування і проведення тестів Отта, Шобера і визначення відстані кінчиків пальців верхніх кінцівок від підлоги при максимальному згинанні тулуба. Результати дослідження відображають покращення рухливості хребта внаслідок проведення реабілітаційних заходів. Предикторами виникнення патології хребта є маса тіла і вид професійної діяльності, на відміну від росту, статі і віку, які не впливають на частоту її розвитку.
Efekty rehabilitacji u chorych z zespolami bolowymi kregoslupa prowadzonych w ramach prewencji rentowej zus
(ЛДУФК, 2009) Przysada, Grzegorz; Gieralt, Ewa; Bojczuk, Tatjana; Skalska-Izdebska, Renata
Jakość życia osób, chorych na stwardnienie rozsiane
(2011) Skalska-Izdebska, Renata; Bojchuk, Tetiana; Hołys, Ewelina
Розсіяний склероз є одним із найпоширеніших захворювань нервової системи. Він виникає в молодих людей віком близько 30 років, переважно в жінок. Розсіяний склероз обмежує повсякденні й суспільні функції людини, тому належить до захворювань, які істотно впливають на якість життя. Метою цього дослідження було отримати відповіді на запитання: чи обумовлює розсіяний склероз обмеження здатності до самообслуговування до такої міри, що хворий потребує допомоги третіх осіб, чи призводить він до необхідності зміни професії, чи обмежує він міжособистісні контакти? У дослідженні взяли участь 28 хворих на розсіяний склероз, серед яких було 18 жінок, що становить 64%, і 10 чоловіків, що становить 36%. Для отримання інформації застосували анонімну анкету, яка містила 46 запитань, розподілених на різні тематичні групи. Аналіз результатів анкетування встановив, що прогресування захворювання обумовило вихід на пенсію за інвалідністю 96% респондентів. Половина обстежених потребувала допомоги при купанні, дещо меншою мірою – при одяганні. Свідченням прогресування ознак інвалідності був той факт, що 89% хворих користуються ортопедичними приладами. Через прогресування захворювання та наростання симптомів лише 32% хворих залишилися спроможними самостійно виходити з дому, що обмежує їхні контакти зі знайомими. Тільки 4% проанкетованих підтвердили свою участь у культурних заходах. Тривалий перебіг хворобливого процесу несприятливо вплинув на попередній спосіб життя хворих і обумовив зміни в різних аспектах їхнього життя.
Ocena skuteczności fizykoterapii w leczeniu reumatoidalnego zapalenia stawów
(2012) Skalska-Izdebska, Renata; Fatyga, Piotr; Goraj-Szczypiorowska, Barbara; Kurach, Agnieszka; Pałka, Tomasz
Ревматоїдне запалення суглобів – прогресуюча, хронічна хвороба сполучної тканини, яка призводить до інвалідності та передчасної смерті, а з огляду на частоту виникнення (1% населення) є важливою соціальною проблемою. Метою проведених досліджень було оцінити їх вплив фізіотерапії на ступінь болю, час тривання ранкової скутості і набряків, визначити ефективне для пацієнтів лікування, яке найчастіше рекомендується лікарями. Дослідження було проведено у спеціалізованому шпиталі Ясьле та Центрі реабілітації в Ясьле упродовж листопада 2008 – лютого 2009 рр. У дослідження взяли участь 40 пацієнтів, серед 28 жінок (70%) та 12 чоловіків (30%). Було проведено анкетування до та після завершення фізіотерапевтичних процедур. Для оцінювання ступеня болю та набряків була використана візуальна аналогова шкала (VAS). Після виконання серії фізіопроцедур, ступень болю та суглобових набряків, а також час ранкової скутості зменшилися порівняно із станом, після попередньо застосованої терапії. Середня різниця показників у досліджуваній групі становила зменшення болю на 2,6 бала, набряків – на 1,9 бала, час ранкової скутості скоротився до 40 хвилин. Найчастіше використовувалися процедури: кріотерапія – 29 разів, лазер – 23, ультразвук – 22, магнітне поле низької частоти – 20. Пацієнти назвали найефективнішими процедурами в лікуванні ревматоїдного запалення суглобів: кріотерапію, ультразвук та лазерну біостимуляцію.
Wpływ krioterapii miejscowej w leczeniu pacjentów z gonartrozą
(2012) Szczepańska, Paulina; Skalska-Izdebska, Renata; Goraj-Szczypiorowska, Barbara; Kurach, Agnieszka; Pałka, Tomasz
Деформуючий артроз колінних суглобів є однією з головних причин погіршення фізичного стану осіб віком після 50 років. Причини хвороби докладно не встановлено, однак виявлено багато ознак, які свідчать про її появу. Характерними є больові відчуття під час руху, що призводять до погіршення якості життя. Одним із способів лікування є використання процедур місцевої кріотерапії, які мають позитивний ефект під час лікування деформуючого артрозу.
Wpływ krioterapii na organizm ludzki
(2012) Skalska-Izdebska, Renata; Dziadosz, Wioletta; Goraj-Szczypiorowska, Barbara; Kurach, Agnieszka; Pałka, Tomasz
Погіршення умов зовнішнього середовища, розвинута цивілізація й технічна революція мають негативний вплив на людей, які дедалі частіше потерпають від різного роду захворювань та користуються засобами забезпечення та поліпшення стану свого здоров’я. Стаття містить опис використання місцевої та загальної кріотерапії, її впливу на зниження температури тіла, провідність нервових рефлексів, напруження та силу м’язів, а також перфузію тканин та запальні процеси. Звертається увага на протизапальні та протинабрякові процеси. У статті представлено також методику проведення заходів та можливості їх використання при різних захворюваннях. Одночасно звертається увага на всі показання та протипоказання. Гранично низькі температури викликають низку позитивних впливів на фізіологічні, біохімічні, а також клінічні процеси. Настає не тільки поліпшення місцевого стану терапевтичних показників, а також загального стану.
Wykorzystanie fizjoterapii w odnowie biologicznej sportowców
(2012) Skalska-Izdebska, Renata; Kuzian, Damian; Pałka, Tomasz; Gorzkowski, Konrad; Supowicz, Michał
В останні роки з’явилося багато нових форм біологічного відновлення в спорті. Відповідно дозовані й використані відновлювальні заходи дають можливість спортсменам зменшити негативні наслідки втоми і перевантаження та готують учасника змагань до чергових тренувань. Біологічне відновлення – то цільовий вплив на організм за допомогою різноманітних засобів як натуральних так і штучних, для прискорення фізіологічних процесів відпочинку. Це засоби педагогічні, психологічні та біологічно- медичні, серед яких дуже важливе місце посідають фізіотерапевтичні. Найпопулярнішими серед останніх є лікувальний масаж, сауна і кріотерапія, які застосовуються найчастіше з всього переліку засобів та методів. Окрім цього використовуються такі фізичні засоби: гідротерапія, електростимуляція, нагрівання сухим теплом, опромінення УФ-променями й поляризованим світлом, ультразвук, ударні хвилі, комбінована терапія. У відновленні спортсменів використовуються також кінезіотерапевтичні технології такі як гімнастичні заняття, стретчінг, методи релаксації та аутогенного тренування Schultza i Jacobsona. Останнім часом дедалі частіше наголошується на ролі курортного лікування у біологічному відновленні, яке здатне прискорити процеси відновлення учасників змагань. У теперішній час фізіотерапія дуже цінується у спортивній медицині та є обов’язковим елементом біологічного відновлення, в якому відіграє важливу роль. В окремих випадках тільки її можливо використати у процесі реституції. Проведення раціонального біологічного відновлення вимагає використання спеціалістів високого класу, належних технічних умов (інвентарю та спортивних об’єктів). Процес біологічного відновлення є дуже корисним і має щораз більшу кількість прихильників-спортсменів, які не уявляють собі заняття спортом без заходів відновлення. Слід зазначити, що кожна спортивна дисципліна має свою специфіку, яка вимагає особливого планування та проведення відновлення. Таке відновлення повинно міститити педагогічні, психологічні, медико-біологічні аспекти.
Zastosowanie ultradźwiękćw w zmniejszaniu dolegliwości bólowych u pacjentów ze zmianami zwyrodnieniowymi odcinka lędźwioego kręgosłupa
(2012) Goraj-Szczypiorowska, Barbara; Kurach, Agnieszka; Skalska-Izdebska, Renata
У статті констатовано, що проведені дослідження показали зменшення показників важкості та частоти болю, значне зниження у застосуванні з анальгетиками і зниженням рухової активності. Крім того, поліпшилась рухливість хребта в сагітальній площині. Досліджувана значущість відмінностей для залежних вибірок показала, що в обох групах жінок і чоловіків спостерігається значне (результати статистично значущі на рівні р <0,05) поліпшення показників.
Zespoły bólowe szyjnego odcinka kręgosłupa u lekarzy-stomatologów
(2013) Skalska-Izdebska, Renata; Żwirek, Iwona; Szpotowicz, Barbara; Goraj-Szczypiorowska, Barbara; Pałka, Tomasz; Kurach, Agnieszka
Больові відчуття шийного відділу хребта є одним з найчастіших симптомів захворювань останніх років, які турбують також лікарів-стоматологів. Найчастішими причинами їх прояву є сидячий спосіб життя, пов’язаний з науково-технічним прогресом. Мета роботи. Мета роботи – оцінювання частоти виникнення болю в шийному відділі хребта залежно від характеру виконуваної роботи та повторення больових епізодів. Матеріал і методика. Дослідження проведено серед лікарів-стоматологів. У дослідженні взяло участь 20 осіб. Більшість у групі становили жінки (65%). Стаж роботи від 5 до 30 років. Як досліджуваний документ застосовано анкету, що складалася з 34 груп питань, котрі стосувалися профілактики болю хребта, характеру виконуваної роботи та прояв симптомів, пов’язаних з дисфункцією шийного хребта. Результати. Визначено частий прояв больових відчуттів хребта серед жінок. Скарги на дисфункцію усього опорно-рухового апарату – 65 %. Про розлади найчастіше інформували особи, у яких стаж роботи становив понад 15 років. Головний момент посилення больових відчуттів припадав на четверту та п’яту декаду життя. Сам біль змушував до обмеження активності. Висновки. Робота у статичній позі, яка спричинена довготривалим сидячим положенням і / чи стоячим є причиною утворення низки симптомів, які свідчать про порушення шийного відділу хребта.