Прогнозування перебігу серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу

Abstract

На підставі проведеного дослідження пропонується спосіб прогнозування перебігу ХСН впродовж року у хворих на ІХС в поєднанні із ЦД 2-го типу. Необхідно дослідити EDD, артеріальний тиск з розрахунком пульсового, визначити вміст в крові інсуліну з розрахунком індексу HOMA, за допомогою коефіцієнтів до прогностичних факторів, використовуючи регресійне рівняння, з високим рівнем чутливості та специфічності прогнозувати у пацієнтів зі збереженню фракцією викиду ймовірність несприятливого перебігу ХСН. Для можливості прогнозування варіантів несприятливого перебігу ХСН, а саме прогресування систолічної або діастолічної дисфункції, визначено діагностичні коефіцієнти та створена модель на підставі лабораторних показників (ХС ЛПНЩ та NT-proBNP) та значень показників УЗД серця та судин (SV, E/e′, LV ESV), яка з високою чутливістю та специфічністю дозволяє здійснити прогнозування. An examination of 100 male patients with chronic heart failure (CHF) of ischemic genesis and coronary heart disease (CHD) in combination with type 2 diabetes mellitus (DM) was performed. All patients were examined on the basis of the internal medicine department of the municipal non-profit enterprise City Clinical Emergency Hospital named after Prof. A. I. Meshchaninov of the Kharkiv City Council, after a course of treatment in a hospital. Inclusion criteria: age from 50 to 70 years old, CHF class I-II according to NYHA classification (New York Heart Association), LV EF ≥ 50 % (according to the criteria of the European Society of Cardiology, 2016), post-infarction cardiosclerosis, in combination with type 2 DM (according to the criteria of the American Diabetes Association (ADA), with a glomerular filtration rate ≥ 50 ml / min / 1.73 m2, NT-proBNP ≥ 125 pg/ml. All examined patients one year after inpatient treatment and receiving for a year standard symptomatic therapy were divided into two groups depending on the clinical course of HF: group I (n = 66) – patients with a favorable course of CHF (mean age – 60.0 [55.8; 63.3] years), namely, patients with improved diastolic function of the heart and preservation of systolic function, group II (n = 34) – patients with an unfavorable course of HF (mean age 58.0 [55.0; 60.3] years) which in turn were divided into three subgroups depending on the nature of the adverse course of CHF: subgroup IIa (n = 7) – patients who died during the year of observation, subgroup IIb (n = 13) - patients with decreased LV EF by the end of the twelfth months of followup, subgroup IIс (n = 14) – patients with impaired diastolic heart function at the end of the follow-up period.