Перегляд за Автор "Petrytsa, Petro"

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Adaptation of the academic motivation scale for future professionals in physical education and sports
(Adaptation of the academic motivation scale for future professionals in physical education and sports / Pavlova I., Bodnar I., Shvets V., Petrytsa P., Nalyvayko N. // Cypriot Journal of Educational Science. - 2022. - Vol.17, is. 4. - P. 1009-1023. (Scopus), 2022) Pavlova, Iuliia; Bodnar, Ivanna; Shvets, Vadym; Petrytsa, Petro; Nalyvayko, Natalia; Павлова, Юлія; Боднар, Іванна; Швець, Вадим; Петрина, Петро; Навилайко, Наталія
The purpose of the research was to adapt the Academic Motivation Scale in the context of investigating students’ motivation to study physical education and sports, including the assessment of psychometric properties and experimental validation of the model tool. In this study, a combination of quantitative and qualitative research methods was used. After comparison with alternatively possible models, the seven-factor model showed the highest correspondence. The test–retest factors were above 0.7 for all subscales, indicating high reliability of the questionnaire. The analysis of the participants’ results revealed that the highest indicators were for extrinsic and identified regulation and internal motivation related to knowledge acquisition. The obtained version of the Academic Motivation Scale is a valid instrument and has acceptable psychometric properties and can be used to study the learning motivation of university students, in particular future specialists in physical education and sports.Метою дослідження було адаптувати шкалу академічної мотивації в контексті дослідження мотивації студентів. вивчати фізичне виховання та спорт, включаючи оцінку психометричних властивостей та експериментальну перевірку модельний інструмент. У цьому дослідженні було використано поєднання кількісних і якісних методів дослідження. Після порівняння з альтернативно можливими моделями найбільшу відповідність показала семифакторна модель. Тест-повторні фактори були вище 0,7 для всіх підшкал, що свідчить про високу надійність опитувальника. Аналіз результатів учасників виявив що найвищі показники були для зовнішньої та визначеної регуляції та внутрішньої мотивації, пов’язаної зі знаннями придбання. Отримана версія шкали академічної мотивації є дійсним інструментом і має прийнятну психометрику властивостей і може бути використаний для вивчення навчальної мотивації студентів ВНЗ, зокрема майбутніх спеціалістів фіз освіти та спорту.
Assessment of Student’s Competence in Physical Education: Approaches and Methodology
(2020-12-29) Pavlova, Iuliia; Petrytsa, Petro; Andres, Andrii; Khurtenko, Oksana; Osip, Nataliia; Yednak, Valeriy; Naumchuk, Volodymyr; Павлова, Юлія; Петрица, Петро; Андрес, Андрій; Хуртенко, Оксана; Осіп, Наталія; Єднак, Валерій; Наумчук, Володимир; Машталер, Ірина
The competence in physical education (PE) is an assessment of a person's ability to lead a physically active lifestyle. The lack of an integrated approach to assessing the success of student’s training in PE does not allow a systematic, transparent and effective monitoring of the dynamics of the development of the personality of a competitive specialist, establishing the causes of problems and developing forecasts for the future. The goal of study was to develop and justify a system for assessing the competence of PE of students studying at universities and colleges. A survey of experts (N=82) was conducted to find out the importance of each of the structural elements of competence. The validity of proposed approaches was investigated. Three domains (“Movement Activity and Attitude to It,” “Physical Health and Fitness,” “Knowledge, Skills, and Abilities”) were distinguished in the structure of competence in PE, each of which was divided into 2–4 components. Designed assessment method covers all structural parts of the competence in PE, the goals of student learning, takes into account the list of necessary knowledge and skills in accordance with the requirements of the program, provides the formation of motivation for an active lifestyle, and maintains a level of physical activity sufficient for health. Developed method allows to determine the overall assessment of the formation of competence in PE, as well as a separate component, it gives an opportunity to calculate “critical” components, take into account interests and needs of students, teachers, and university / college administration. Компетенція з фізичного виховання (ПВ) є оцінка здатності людини вести фізично активний спосіб життя. Відсутність комплексного підходу до оцінки успіху навчання студентів з фізичної культури не дозволяє систематично, прозоро та ефективний моніторинг динаміки розвитку Росії особистість конкурентоспроможного фахівця, встановлення причин проблем та розробка прогнозів на майбутнє. Мета дослідження мало розробити та обґрунтувати систему оцінки компетенція фізичної культури студентів, які навчаються в університетах та коледжі. Було проведено опитування експертів (N = 82), щоб з'ясувати важливість кожного із структурних елементів компетентності. обґрунтованість запропонованих підходів була досліджена. Три сфери («Рухова активність та ставлення до неї», «Фізична Здоров’я та Фітнес »,« Знання, навички та здібності ») виділяється в структурі компетенції в ПЕ, кожна з яких було розділено на 2–4 компоненти. Розроблений метод оцінки охоплює всі структурні частини компетенції в ПЕ, цілі навчання студентів, враховує перелік необхідних знань та навички відповідно до вимог програми, забезпечує навчання мотивації до активного способу життя, і підтримує достатній рівень фізичного навантаження для здоров’я. Розроблений метод дозволяє визначити загальну оцінку формування компетентності в ПП, а також окремо компонент, це дає можливість розрахувати “критичний” компоненти, враховувати інтереси та потреби студентів, викладачі та адміністрація університету / коледжу.
Does Physical Activity Matter for the Mental Health of University Students during the COVID-19 Pandemic?
(2020-11-04) Rogowska, Aleksandra M.; Pavlova, Iuliia; Ku´snierz, Cezary; Ochnik, Dominika; Bodnar, Ivanna; Petrytsa, Petro; Роговська, Олександра М; Павлова, Юлія; Куснєрж, Цезарі; Очник, Домініка; Боднар, Іванна; Петриця, Петро
Research indicates that university and college students are at higher risk of experiencing mental health problems than other populations. This study aims to examine the relationship between Physical Activity (PA) and the mental health of Ukrainian university students during the Corona Virus Disease 2019 (COVID-19) pandemic lockdown. The conventional sample consisted of 1512 students from 11 Ukrainian universities, with a mean age of 20 years (M = 20.06, SD = 3.05) and 69% of whom were female. The cross-sectional online survey was disseminated through the most popular social media channels in Ukraine (i.e., Facebook, Viber, Telegram) and included the Generalized Anxiety Disorder (GAD-7) scale to measure anxiety and the Patient Health Questionnaire (PHQ-9) to assess depression. Data were collected from 14 May to 4 June 2020 during the COVID-19 pandemic outbreak in Ukraine. Among university students, 43% were engaged in PA ≥ 150 min weekly, 24% met the criteria of GAD, and 32% met the criteria of depression. More students were involved in PA before the COVID-19 outbreak than during the national lockdown. Students with anxiety and depression were almost two times less likely to engage in PA than their counterparts without mental health disorders. The inactive group had higher scores of anxiety and depression than the physically active group. The relationship of PA with anxiety and depression was statistically significant but weak during the COVID-19 pandemic.
Measuring physical literacy in Ukraine: development of a set of indicators by Delphi method
(2021-02-23) Pavlova, Iuliia; Petrytsa, Petro; Andres, Andrii; Osip, Nataliia; Khurtenko, Oksana; Rudenok, Alla; Hotsuliak, Natalia; Nataliia, Zlenko; Павлова, Юлія; Петриця, Петро; Андрес, Андрій; Осип, Наталія; Хуртенко, Оксана; Руденок, Алла; Гоцуляк, Наталія; Наталія, Зленко
This study aims to outline indicators of physical literacy for Ukrainian student youth, taking into account current international experience and concepts and meeting national specificities of the organization of physical education in higher educational institutions of Ukraine. Methods: 82 individuals were invited to participate in study (face-to-face meeting). The 2-round Delphi method as approach for facilitating group interaction aimed to structure communication process was used to generalize the knowledge and receiving the consensus of expert opinion. Results: The top five of the most important indicators of physical literacy were physical health, physical activity level, participation in fitness activities, ability to conduct morning hygienic gymnastics, physical training break, physical training, gymnastics before classes, individual training session, ability to perform preventive exercises in case of illness. The indicators identified by the experts can be grouped into three separate domains: functional, motivational, cognitive and behavioral. Conclusion: The selected indicators are contextually sensitive for the Ukrainian population. We prioritize approaches that have already been used in daily practice in Ukraine. The set of selected indicators demonstrates that they reflect the structural hierarchy of the “physical literacy” construction. The selected indicators, in particular, correspond to the goals of students’ education, they take into account the list of necessary knowledge, skills and abilities in accordance with the requirements of the Ukrainian program, consider motivation of students, awareness of active lifestyle and sufficient level of physical strain importance for health. Це дослідження має на меті окреслити показники фізичної грамотності для української студентської молоді, враховуючи сучасний міжнародний досвід та концепції та відповідаючи національним особливостям Росії організація фізичного виховання у вищих навчальних закладах України. Методи: 82 особи були запрошені взяти участь у дослідженні (очна зустріч). 2-раундовий метод Дельфі як підхід для полегшення групової взаємодії, спрямований на структурування процесу спілкування, був використаний узагальнити знання та отримати консенсус експертного висновку. Результати: П’ятірка найкращих Найважливішими показниками фізичної грамотності були фізичне здоров'я, рівень фізичної активності, участь у фітнес-заходах, вміння проводити ранкову гігієнічну гімнастику, фізичні тренування перерва, фізична підготовка, гімнастика перед заняттями, індивідуальне тренування, вміння виконувати профілактичні вправи на випадок хвороби. Показники, визначені експертами, можна згрупувати три окремі сфери: функціональна, мотиваційна, когнітивна та поведінкова. Висновок: Обраний показники є контекстуально чутливими для українського населення. Ми надаємо пріоритет підходам, які є вже використовується в повсякденній практиці в Україні. Сукупність вибраних показників демонструє, що вони відображати структурну ієрархію конструкції “фізичної грамотності”. Вибрані показники, в зокрема, відповідають цілям освіти учнів, вони враховують перелік необхідних знання, вміння та навички відповідно до вимог української програми, розглянути мотивацію учнів, усвідомлення активного способу життя та достатній рівень фізичного напруження значення для здоров'я.
Profiles of academic motivation and wellbeing of physical education and sports instructors of internal affairs establishments: a person-centered approach based on self-determination theory
(Physical Activity Review, 2022-02-03) Павлова, Юлія; Зікрах, Дмитро; Швець, Вадим; Петриця, Петро; Ортенбургер, Дорота; Лангфорт, Йожеф; Pavlova, Iuliia; Zikrach, Dmytro; Shvets, Vadym; Petrytsa, Petro; Ortenburger, Dorota; Langfort, Józef
Two different profiles of academic motivation to study physical education and sports were obtained, in particular the autonomous motivation profile and the external/amotivation profile. Participants from the autonomous motivation profile had higher indices of intrinsic motivation, integrated regulation, and identified regulation, and higher life quality, indices of introjected regulation, amotivation, and anxiety were lower. The second profile is characterized by a predominance of controlled motives, and unsatisfactory mental health indicators.
Well-being and Life Satisfaction of Strength Athletes During War: Role of Individual and Health-Related Determinants
(2023) Pavlova, Iuliia; Roztorhui, Mariia; Petrytsa, Petro; Melnyk, Tetiana; Nalyvayko, Natalia; Ohnysty, Andrii; Павлова, Юлія; Розторгуй, Марія
The research aims to identify the determinants of well-being of youth strength athletes taking into account individual parameters (level of stress, anxiety, depression) and contextual parameters (change of place of residence, change of opportunity to train due to war), differences compared to an older age group. The online study was performed on elite strength athletes (N=172) in Ukraine during Russo-Ukrainian war. In addition to demographic characteristics, the survey included question to sports activity, issues related to hostilities, standardized questionnaires to measure life satisfaction (SWLS), perceived stress level (PSS-10), depression (PHQ-9), anxiety (GAD-7), physical, mental and social functioning (SF-36). Statistical analysis included descriptive statistics, correlation analysis to find association between variables, and building linear regression models. Samples of young and adult athletes that we analyzed did not differ in terms of life satisfaction. Among young athletes there were significantly fewer people with symptoms of stress (67%) and anxiety (25.53%). Three groups of factors that determine the life satisfaction of young Ukrainian athletes can be single out: individual (stress, depression), contextual (change of place of residence or training due to the war), and health-based (general perception of one’s own health and pain sensations). The data highlight the critical importance of mental health monitoring for the overall well-being of athletes. The obtained results can be used to rapidly screen persons in the risk group during a war and further develop individual psychotherapeutic programs to overcome trauma and the consequences of war. Дослідження спрямоване на виявлення детермінант благополуччя молодих силових спортсменів з урахуванням індивідуальних параметрів (рівень стресу, тривоги, депресії) та контекстуальних параметрів (зміна місця проживання, зміна можливості тренуватися через війну), відмінностей порівняно зі старшою віковою групою. Онлайн-дослідження проводилося на елітній силі спортсменів (N=172) в Україні під час російсько-української війни. Крім демографічних характеристик, опитування включало питання до спортивної діяльності, питання, пов'язані з бойовими діями, стандартизовані опитувальники для вимірювання задоволеності життям (SWLS), сприйманий рівень стресу (PSS-10), депресія (PHQ-9), тривога (GAD-7), фізичне, розумове та соціальне функціонування (SF-36). Статистичний аналіз включав описову статистику, кореляційний аналіз для виявлення зв’язку між змінними та побудову моделі лінійної регресії. Проаналізовані нами вибірки юних і дорослих спортсменів не відрізнялися за рівнем задоволеності життям. Серед юних спортсменів значно менше людей із симптомами стресу (67%) та тривоги (25,53%). Три Можна виділити групи факторів, що визначають задоволеність життям юних українських спортсменів: індивідуальні (стрес, депресія), контекстні (зміна місця проживання або навчання через війну) та здоров'я (загальне сприйняття власного здоров’я та больових відчуттів). Дані підкреслюють критичну важливість моніторингу психічного здоров’я для загальне самопочуття спортсменів. Отримані результати можуть бути використані для оперативного скринінгу осіб групи ризику під час війни та надалі розвивати індивідуальні психотерапевтичні програми подолання травми та наслідків війни.
Адаптування шкали академічної мотивації : вивчення структури анкети
(ЛДУФК імені Івана Боберського, 2022-02-23) Павлова, Юлія; Швець, Вадим; Петрица, Петро; Pavlova, Yuliia; Shvets, Vadym; Petrytsa, Petro
Мета дослідження – виявлення структури українського варіанту анкети AMS для аналізу мотивації студентів, які вивчають фізичну культуру / спорт.
Адаптування шкали академічної мотивації : вивчення структури анкети
(ЛДУФК імені Івана Боберського, 2022-02-23) Павлова, Юлія; Швець, Вадим; Петрица, Петро; Pavlova, Yuliia; Shvets, Vadym; Petrytsa, Petro
Мета дослідження – виявлення структури українського варіанту анкети AMS для аналізу мотивації студентів, які вивчають фізичну культуру / спорт.
Предиктори якості життя української студентської молоді під час війни
(Волин. нац. ун-т імені Лесі Українки, 2023-10-05) Павлова, Юлія; Боднар, Іванна; Петрица, Петро; Синиця, Тетяна; Жара, Ганна; Pavlova, Yuliia; Bodnar, Ivanna; Petrytsa, Petro; Synytsia, Tetiana; Zhara, Hanna
Формування фізичної культури особистості студента
(Тайп, 2018) Петрица, Петро; Petrytsa, Petro
Методичні рекомендації ставлять за мету висвітлення розмаїття можливих підходів до організації та проведення занять фізичного виховання з метою фізичного і морального виховання студентської молоді. Представлені рекомендації допоможуть студенту підібрати засоби і форми роботи для підвищення свого інтересу до активної рухової діяльності, здорового способу життя та формування фізичної культури особистості. The methodical recommendations are aimed at coverage variety of possible approaches to organization and implementation physical education classes for the purpose of physical and moral education of student youth. Presented recommendations will help the student to choose means and forms of work to increase their interest in active motor activity, healthy lifestyle and formation of physical culture of the individual.
Фізична підготовленість студентів та шляхи її поліпшення
(2020-01-30) Петрица, Петро; Petrytsa, Petro
У статті визначено рівень фізичної підготовленості студентів першого та другого курсів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка на основі тестів і нормативів оцінювання фізичної підготовленості населення України. Результати тестування свідчать, що більша частина студентів має низький рівень фізичної підготовленості–66,4% студентів, середній рівень фізичної підготовленості спостерігали у 31,2%, достатній–у 2,4%. За останні роки дедалі актуальніші стають дослідження та пошуку нових шляхів удосконалення процесу фізичного виховання студентів закладу вищої освіти. Водночас у науковій і методичній літературі не повною мірою висвітлено дослідження, які сприяють підвищенню фізичної підготовленості студентів-педагогів. Представлено якісне та кількісне оцінювання фізичної підготовленості студентів непрофільних вишів. Результати виявили зростання в експериментальній групі кількості студентів із достатнім та високим рівнями фізичної підготовленості на 54,10% за рахунок зменшення кількості осіб з середнім і низьким рівнями. Так, зниження початкового показника низького рівня фізичної підготовленості студентів становило 44,26%, а середнього рівня – 9,84%, тоді як підсумковий показник високого рівня фізичної підготовленості студентів експериментальної групи поліпшився на 24,59%, а достатнього рівня фізичної підготовленості – 29,51%. Загалом підвищення рівня фізичної підготовленості студентів експериментальної групи виявило достовірні зрушення (p<0,001). У студентів контрольної групи підсумковий показник високого рівня фізичної підготовленості зріс на 10,94%, достатнього рівня на 18,75%. Загалом поліпшення рівня фізичної підготовленості студентів контрольної групи становило 29,69%, проте за результатами видів випробувань достовірних змін (p>0,05) у студентів контрольної групи не відбулося.