Перегляд за Автор "Ochnik, Dominika"

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Associations of Work-Family Conflict with Family-Specific, Work-Specific, and Well-Being-Related Variables in a Sample of Polish and Ukrainian Adults during the Second Wave of the COVID-19 Pandemic: A Cross-Sectional Study
(2022) Ku´snierz, Cezary; Rogowska, Aleksandra; Chilicka, Karolina; Pavlova, Iuliia; Ochnik, Dominika; Куснєрж, Цезарі; Роговська, Олександра; Чиліцька, Кароліна; Павлова, Юлія; Очник, Домініка
Abstract: The conflict between work and family demands increased during the COVID-19 pandemic due to changes in lifestyle related to the lockdown. This study examines the associations between work-family conflict (WFC) and family-work conflict (FWC) with work-specific, family-specific, and well-being-related variables during the second wave of the COVID-19 pandemic. The results may be used in practice to improve the well-being of employees by adjusting home-based work and family areas of life to dynamic changes during the pandemic. The sample of 736 adults from Poland (53.26%) and Ukraine (46.74%), aged between 19 and 72 (M = 39.40; SD = 10.80), participated in the study. The cross-sectional study was performed using an online survey, including sociodemographic variables, measures of WFC, time pressure, remote work assessment (RWAS), physical health (GSRH), life satisfaction (SWLS), perceived stress (PSS-10), anxiety (GAD-7), and depression (PHQ-9). This study showed numerous inter-group differences in all variables across the country, gender, relationship status, parenthood, caring for children under 12, and remote working status. A high WFC is more likely among Polish workers (than Ukrainian workers), people with a low level of self-perceived time pressure, and high symptoms of stress. Caring for children under 12, low self-perceived time pressure, and high stress can predict FWC. Various paths lead from perceived stress via WFC and FWC, physical health, anxiety, and depression to life satisfaction, as suggested by the structural equation modeling analysis. Parents of children under 12 and women are the most vulnerable groups for increased WFC, FWC, and worse mental health and well-being. Prevention programs should focus on reducing stress, anxiety, and work demands in these adult populations. A unique contribution to the existing knowledge revealed patterns of associations between WFC and FWC in relation to well-being dimensions in a cross-cultural context during the pandemic.Анотація: Під час пандемії COVID-19 посилився конфлікт між вимогами роботи та сім’ї через зміни способу життя, пов’язані з локдауном. Це дослідження вивчає асоціації між сімейно-робочий конфлікт (WFC) і сімейно-робочий конфлікт (FWC) із специфічними для роботи, сімейними та змінні, пов’язані з добробутом під час другої хвилі пандемії COVID-19. Результати можуть бути використовується на практиці для поліпшення добробуту працівників шляхом налагодження домашньої роботи та сім'ї сфер життя до динамічних змін під час пандемії. Вибірка 736 дорослих з Польщі (53,26%) та України (46,74%), віком від 19 до 72 років (M = 39,40; SD = 10,80), брали участь у дослідженні. The перехресне дослідження було проведено за допомогою онлайн-опитування, включаючи соціально-демографічні змінні, показники WFC, тиску часу, оцінки віддаленої роботи (RWAS), фізичного здоров'я (GSRH), життя задоволення (SWLS), сприйманий стрес (PSS-10), тривога (GAD-7) і депресія (PHQ-9). Це дослідження показали численні міжгрупові відмінності за всіма змінними по країні, статтю, стосунками статус, батьківство, догляд за дітьми до 12 років, статус дистанційної роботи. Високий WFC — це більше ймовірно серед польських робітників (ніж українських робітників), людей із низьким рівнем самоусвідомлення тиск часу та сильні симптоми стресу. Догляд за дітьми до 12 років, низький час самооцінки тиск і високий стрес можуть передбачити FWC. Різні шляхи ведуть від відчутного стресу через WFC і FWC, фізичне здоров'я, тривога та депресія до задоволеності життям, як це запропоновано структурними аналіз моделювання рівнянь. Батьки дітей до 12 років та жінки є найбільш уразливими групами для збільшення WFC, FWC та погіршення психічного здоров’я та благополуччя. Програми профілактики повинні бути зосереджені на зниження стресу, занепокоєння та вимог до роботи в цих дорослих популяціях. Унікальний внесок до наявних знань виявлено закономірності асоціацій між WFC і FWC по відношенню до виміри добробуту в міжкультурному контексті під час пандемії.
Does Physical Activity Matter for the Mental Health of University Students during the COVID-19 Pandemic?
(2020-11-04) Rogowska, Aleksandra M.; Pavlova, Iuliia; Ku´snierz, Cezary; Ochnik, Dominika; Bodnar, Ivanna; Petrytsa, Petro; Роговська, Олександра М; Павлова, Юлія; Куснєрж, Цезарі; Очник, Домініка; Боднар, Іванна; Петриця, Петро
Research indicates that university and college students are at higher risk of experiencing mental health problems than other populations. This study aims to examine the relationship between Physical Activity (PA) and the mental health of Ukrainian university students during the Corona Virus Disease 2019 (COVID-19) pandemic lockdown. The conventional sample consisted of 1512 students from 11 Ukrainian universities, with a mean age of 20 years (M = 20.06, SD = 3.05) and 69% of whom were female. The cross-sectional online survey was disseminated through the most popular social media channels in Ukraine (i.e., Facebook, Viber, Telegram) and included the Generalized Anxiety Disorder (GAD-7) scale to measure anxiety and the Patient Health Questionnaire (PHQ-9) to assess depression. Data were collected from 14 May to 4 June 2020 during the COVID-19 pandemic outbreak in Ukraine. Among university students, 43% were engaged in PA ≥ 150 min weekly, 24% met the criteria of GAD, and 32% met the criteria of depression. More students were involved in PA before the COVID-19 outbreak than during the national lockdown. Students with anxiety and depression were almost two times less likely to engage in PA than their counterparts without mental health disorders. The inactive group had higher scores of anxiety and depression than the physically active group. The relationship of PA with anxiety and depression was statistically significant but weak during the COVID-19 pandemic.
Exposure to COVID-19 during the First and the Second Wave of the Pandemic and Coronavirus-Related PTSD Risk among University Students from Six Countries – A Repeated Cross-Sectional Study
(2021) Ochnik, Dominika; Rogowsk, Aleksandra; Ku´snierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Wierzbik-Stro´nska, Magdalena; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Pavlova, Iuliia; Korchagina, Elena; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Павлова, Юлія
This study aimed to reveal differences in exposure to coronavirus disease (COVID-19) during the first (W1) and the second (W2) waves of the pandemic in six countries among university students and to show the prevalence and associations between exposure to COVID-19 and coronavirus-related post-traumatic stress syndrome (PTSD) risk during W2. The repeated crosssectional study was conducted among university students from Germany, Poland, Russia, Slovenia, Turkey, and Ukraine (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Eight items measured exposure to COVID-19 (regarding COVID-19 symptoms, testing, hospitalizing quarantine, infected relatives, death of relatives, job loss, and worsening economic status due to the COVID-19 pandemic). Coronavirus-related PTSD risk was evaluated by PCL-S.Це дослідження мало на меті виявити відмінності в ризику зараження коронавірусом (COVID-19) під час першої (W1) і другої (W2) хвиль пандемії в шести країнах серед студентів університетів і показати поширеність і зв’язок між впливом COVID-19 і ризик пов’язаного з коронавірусом посттравматичного стресового синдрому (ПТСР) під час W2. Повторне перехресне дослідження було проведено серед студентів університетів Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, Туреччина та Україна (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Вісім пунктів вимірювали ризик зараження COVID-19 (щодо симптомів COVID-19, тестування, карантину госпіталізації, інфікованих родичів, смерті родичів, втрата роботи та погіршення економічного стану через пандемію COVID-19). ПТСР, пов'язаний з коронавірусом ризик оцінювався PCL-S.
Exposure to COVID-19 during the First and the Second Wave of the Pandemic and Coronavirus-Related PTSD Risk among University Students from Six Countries-A Repeated Cross-Sectional Study
(2021-11-29) Ochnik, Dominika; Rogowska, Aleksandra; Ku´snierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Wierzbik-Stro´nska, Magdalena; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Pavlova, Iuliia; Korchagina, Elena; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Очнік, Домініка; Роговська, Олександра; Кусьнєж, Цезарі; Якубяк, Моніка; Вежбік-Стронська, Магдалена; Шютц, Астрід; Хелд, Марко; Арценшек, Ана; Павлова, Юлія; Корчагіна, Олена; Аслан, Імран; Чинар, Орхан
This study aimed to reveal differences in exposure to coronavirus disease (COVID-19) during the first (W1) and the second (W2) waves of the pandemic in six countries among university students and to show the prevalence and associations between exposure to COVID-19 and coronavirus-related post-traumatic stress syndrome (PTSD) risk during W2. The repeated cross-sectional study was conducted among university students from Germany, Poland, Russia, Slovenia, Turkey, and Ukraine (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Eight items measured exposure to COVID-19 (regarding COVID-19 symptoms, testing, hospitalizing quarantine, infected relatives, death of relatives, job loss, and worsening economic status due to the COVID-19 pandemic). Coronavirus-related PTSD risk was evaluated by PCL-S. The exposure to COVID-19 symptoms was higher during W2 than W1 among students from all countries, except Germany, where, in contrast, the increase in testing was the strongest. Students from Poland, Turkey, and the total sample were more frequently hospitalized for COVID-19 in W2. In these countries, and Ukraine, students were more often in quarantine. In all countries, participants were more exposed to infected friends/relatives and the loss of a family member due to COVID-19 in W2 than W1. The increase in job loss due to COVID-19 was only noted in Ukraine. Economic status during W2 only worsened in Poland and improved in Russia. This was due to the significant wave of restrictions in Russia and more stringent restrictions in Poland. The prevalence of coronavirus-related PTSD risk at three cutoff scores (25, 44, and 50) was 78.20%, 32.70%, and 23.10%, respectively. The prediction models for different severity of PTSD risk differed. Female gender, a prior diagnosis of depression, a loss of friends/relatives, job loss, and worsening economic status due to the COVID-19 were positively associated with high and very high coronavirus-related PTSD risk, while female gender, a prior PTSD diagnosis, experiencing COVID-19 symptoms, testing for COVID-19, having infected friends/relatives and worsening economic status were associated with moderate risk. Метою цього дослідження було виявити відмінності захворюваності на коронавірусну хворобу (COVID-19) під час першої (W1) та другої (W2) хвиль пандемії у шести країнах серед студентів університетів, а також показати поширеність та зв’язок між впливом COVID-19. 19 та ризик посттравматичного стресового синдрому (ПТСР), пов'язаного з коронавірусом, протягом 2-го тижня. Повторне перехресне дослідження було проведено серед студентів університетів Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, Туреччини та України (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Вісім пунктів вимірювали вплив COVID-19 (щодо симптомів COVID-19, тестування, госпіталізації на карантин, інфікованих родичів, смерті родичів, втрати роботи та погіршення економічного стану через пандемію COVID-19). Ризик ПТСР, пов’язаний з коронавірусом, оцінювався за допомогою PCL-S. Вплив симптомів COVID-19 був вищим протягом W2, ніж W1 серед студентів з усіх країн, крім Німеччини, де, навпаки, збільшення тестування було найсильнішим. Студенти з Польщі, Туреччини та всієї вибірки частіше госпіталізувалися через COVID-19 у W2. У цих країнах та в Україні студенти частіше перебували на карантині. У всіх країнах учасники були більш схильні до інфікованих друзів/родичів і втрати членів сім’ї через COVID-19 у W2, ніж W1. Зростання втрати роботи через COVID-19 зафіксували лише в Україні. Економічний стан під час Другої світової війни лише погіршився в Польщі та покращився в Росії. Це сталося через значну хвилю обмежень в Росії та більш жорсткі обмеження в Польщі. Поширеність ризику ПТСР, пов’язаного з коронавірусом, за трьома граничними балами (25, 44 і 50) становила 78,20%, 32,70% і 23,10% відповідно. Моделі прогнозування для різного ступеня тяжкості ризику посттравматичного стресового стресу відрізнялися. Жіноча стать, попередній діагноз депресії, втрата друзів/родичів, втрата роботи та погіршення економічного статусу через COVID-19 були позитивно пов’язані з високим і дуже високим ризиком ПТСР, пов’язаним з коронавірусом, тоді як жіноча стать, попередній посттравматичний стресовий стресовий синдром. діагноз, наявність симптомів COVID-19, тестування на COVID-19, інфікування друзів/родичів та погіршення економічного стану були пов’язані з помірним ризиком.
Mental health prevalence and predictors among university students in nine countries during the COVID‑19 pandemic: a cross‑national study
(2021-09-21) Ochnik, Dominika; Rogowska, Aleksandra; Kuśnierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Benatov, Joy; Berger, Rony; Korchagina, Elena; Pavlova, Iuliia; Blažková, Ivana; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Cuero‑Acosta, Yonni Angel; Очник, Домініка; Роговська, Олександра; Кушнір, Цезарій; Якуб’як, Моніка; Шютц, Астрид; Хелд, Марко Дж.; Арзеншек, Ана; Бенатов, Я.; і Бергер, Рон; Корчагіна, Олена; Павлова, Юлія; Блажкова, Івана; Аслан, Імран; Шинар, Орхан; Куеро -Акоста, Йонні Ангел
The student population has been highly vulnerable to the risk of mental health deterioration during the coronavirus disease (COVID-19) pandemic. This study aimed to reveal the prevalence and predictors of mental health among students in Poland, Slovenia, Czechia, Ukraine, Russia, Germany, Turkey, Israel, and Colombia in a socioeconomic context during the COVID-19 pandemic. The study was conducted among 2349 students (69% women) from May–July 2020. Data were collected by means of the Generalized Anxiety Disorder (GAD-7), Patient Health Questionnaire (PHQ-8), Perceived Stress Scale (PSS-10), Gender Inequality Index (GII), Standard & Poor’s Global Ratings, the Oxford COVID-19 Government Response Tracker (OxCGRT), and a sociodemographic survey. Descriptive statistics and Bayesian multilevel skew-normal regression analyses were conducted. The prevalence of high stress, depression, and generalized anxiety symptoms in the total sample was 61.30%, 40.3%, and 30%, respectively. The multilevel Bayesian model showed that female sex was a credible predictor of PSS-10, GAD-7, and PHQ-8 scores. In addition, place of residence (town) and educational level (frst-cycle studies) were risk factors for the PHQ-8. This study showed that mental health issues are alarming in the student population. Regular psychological support should be provided to students by universities.Студентське населення було дуже вразливим до ризику погіршення психічного здоров’я протягом цього періоду пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19). Це дослідження мало на меті виявити поширеність та провісники психічного здоров'я серед студентів у Польщі, Словенії, Чехії, Україні, Росії, Німеччині, Туреччина, Ізраїль та Колумбія в соціально-економічному контексті під час пандемії COVID-19. Навчання було проведено серед 2349 студентів (69% жінок) у травні – липні 2020 р. Дані були зібрані за засоби генералізованого тривожного розладу (GAD-7), опитувальник здоров'я пацієнта (PHQ-8), сприйнятий Шкала стресу (PSS-10), Індекс гендерної нерівності (GII), Standard & Poor's Global Ratings, Оксфорд Урядовий відстежувач реагування на COVID-19 (OxCGRT) та соціодемографічне опитування. Описовий Були проведені статистичні дані та багаторівневий регресійний аналіз Байєса. Поширеність сильного стресу, депресії та загальних симптомів тривоги у загальній вибірці склало 61,30%, 40,3%, і 30%відповідно. Багаторівнева байєсова модель показала, що жіноча стать є надійним провісником балів PSS-10, GAD-7 та PHQ-8. Крім того, місце проживання (місто) та освітній рівень (дослідження першого циклу) були факторами ризику для PHQ-8. Це дослідження показало, що проблеми психічного здоров’я є насторожує студентське населення. Регулярну психологічну підтримку учням має надавати університетів.
Satisfaction with life among university students from nine countries: Cross-national study during the frst wave of COVID-19 pandemic
(2021-12-28) Rogowska, Aleksandra; Ochnik, Dominika; Kuśnierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Benatov, Joy; Berger, Rony; Korchagina, Elena; Pavlova, Iuliia; Blažková, Ivana; Konečná, Zdeňka; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Cuero‑Acosta, Yonni Angel; Павлова, Юлія
Satisfaction with life among university students from nine countries: Cross-national study during the frst wave of COVID-19 pandemic
(BMC Public Health, 2021-12-11) Rogowska, Aleksandra; Ochnik, Dominika; Kuśnierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Benatov, Joy; Berger, Rony; Korchagina, Elena; Pavlova, Iuliia; Blažková, Ivana; Konečná, Zdeňka; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Cuero‑Acosta, Yonni Angel
Background: A cross‑sectional study was performed to examine life satisfaction diferences between university students from nine countries during the frst wave of the COVID‑19 pandemic. A cross‑national comparison of the association between life satisfaction and a set of variables was also conducted. Methods: Participants in the study were 2349 university students with a mean age of 23 years (M = 23.15, SD = 4.66). There was a predominance of women (69.26%) and individuals studying at the bachelor level (78%). The research was conducted between May and July 2020 in nine countries: Slovenia (n=209), the Czech Republic (Czechia)(n=308), Germany (n=267), Poland (n=301), Ukraine (n=310), Russia (n=285), Turkey (n=310), Israel (n=199), and Colombia (n=153). Participants completed an online survey involving measures of satisfaction with life (SWLS), exposure to COVID‑19, perceived negative impact of coronavirus (PNIC) on students’ well‑being, general self‑reported health (GSRH), physical activity (PA), and some demographics (gender, place of residence, level of study). A one‑way ANOVA was used to explore cross‑national diferences in life satisfaction. The χ2 independence test was performed separately in each country to examine associations between life satisfaction and other variables. Bivariate and multivariate logistic regressions were used to identify life satisfaction predictors among a set of demographic and health‑related variables in each of the nine countries. Results: The level of life satisfaction varied between university students from the nine countries. The results for life satisfaction and the other variables difered between countries. Numerous associations were noted between satisfaction with life and several variables, and these showed cross‑national diferences. Distinct predictors of life satisfaction were observed for each country. However, poor self‑rated physical health was a predictor of low life satisfaction independent of the country. Conclusions: The association between life satisfaction and subjective assessment of physical health seems to be universal, while the other variables are related to cross‑cultural diferences. Special public health attention should be focused on psychologically supporting people who do not feel healthy.
Validation of the Brief Perceived Positive Lockdown Impact Scale PPLIS-4
(2022-10-13) Rogowska, Aleksandra; Ochnik, Dominika; Chilicka, Karolina; Pavlova, Iuliia; Ku´snierz, Cezary; Павлова, Юлія
Abstract: Background: Although research showed that positive aspects of the lockdown were perceived during the pandemic, there are no tools to test the positive impact of mandatory social isolation on life. The present study aims to validate a newly developed, brief, four-item perceived positive lockdown impact scale (PPLIS-4). Methods: A cross-sectional online survey study was formed among 4370 adults in three samples: Sample 1 consisted of university students from Poland and Ukraine, Sample 2 consisted of Polish university students under 26 (emerging adults), and Sample 3 consisted of Polish and Ukrainian adults above 25 (non-emerging adults). The standardized questionnaire was used for criterion validity to measure life satisfaction (SWLS), perceived stress (PSS-10), anxiety (GAD-7), and depression (PHQ-9). Results: The exploratory factor analysis (EFA) showed a one-factor solution in Sample 1 in Polish and Ukrainian university students. The confirmatory factor analysis (CFA) and confirmatory composite analysis (CCA) showed the one-factor structure appropriate for the PPLIS-4 among emerging and non-emerging adults. Criterion validity was also confirmed since the PPLIS-4 was positively related to the SWLS and negatively related to stress, anxiety, and depression. Conclusions: The PPLIS-4 is a short but valid questionnaire to assess the positive aspects of lockdown. The PPLIS-4 can be used during the COVID-19 pandemic to measure some positive effects of changes in lifestyle as an aspect of resilience.Передумови: хоча дослідження показали, що позитивні аспекти локдауну сприймалися під час пандемії, немає інструментів для перевірки позитивного впливу обов’язкової соціальної ізоляції на життя. Це дослідження має на меті підтвердити нещодавно розроблений, короткий, сприйнятий позитивний результат із чотирьох пунктів шкала впливу блокування (ППЛІС-4). Методи: було проведено перехресне онлайн-дослідження 4370 дорослих у трьох вибірках: вибірка 1 складалася зі студентів університетів з Польщі та України, Зразок 2 складався зі студентів польських вищих навчальних закладів віком до 26 років (повнолітні), а зразок 3 складався з дорослих поляків та українців віком від 25 років (не молоді люди). Стандартизована анкета використовувався для критерію валідності для вимірювання задоволеності життям (SWLS), сприйнятого стресу (PSS-10), тривоги (GAD-7) і депресія (PHQ-9). Результати: дослідницький факторний аналіз (EFA) показав однофакторний рішення у зразку 1 у студентів польських та українських університетів. Підтверджувальний факторний аналіз (CFA) і підтверджуючий композитний аналіз (CCA) показали відповідність однофакторної структури для PPLIS-4 серед молодих і молодих дорослих. Також було підтверджено валідність критерію оскільки PPLIS-4 був позитивно пов’язаний із SWLS і негативно пов’язаний зі стресом, тривогою та депресія. Висновки: PPLIS-4 є короткою, але дійсною анкетою для оцінки позитивних аспектів блокування. PPLIS-4 можна використовувати під час пандемії COVID-19 для вимірювання деяких позитивних результатів наслідки змін у способі життя як аспект стійкості.