Перегляд за Автор "Latyshevska, Kateryna"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Особливості показників гемодинаміки кваліфікованих гандболістів у спокої та після виконання швидкісно-силових навантажень
(2020-01-30) Бергтраум, Дзвенислава; Вовканич, Любомир; Латишевська, Катерина; Berhtraum, Dzvenyslava; Vovkanych, Liubomyr; Latyshevska, Kateryna
Метою наших досліджень було вивчення особливостей адаптації організму гандболістів, зокрема серцево-судинної системи, до навантажень швидкісно-силового характеру. У дослідженні взяли участь гандболісти чоловічої статі (n = 13), віком 18–21 рік, високої спортивної кваліфікації (КМС). Використано антропометричні методи дослідження, вимірювання основних показників серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень та артеріальний тиск), а також неінвазивні (розрахункові) методи визначення показників гемодинаміки. Визначено індекс функціональних змін за P.М. Баєвським та А.П. Берсєнєвою. Показники реєстрували у стані фізіологічного спокою та після виконання спортсменами швидкісно-силових навантажень. Установлено, що для гандболістів характерні високий зріст, значна вага тіла та обвід грудної клітки (101,3±0,9). Індекс маси тіла у більшості гравців (23,6±0,31 кг/м²) перебуває в межах нормативних значень. Значення індексу Бругша (54,5±0,2%) свідчать, що обвід грудної клітки спортсменів пропорційний до зросту, хоча життєвий індекс (58,0±0,94 мл/кг) нижчий за середній рівень. Для гандболістів характерний гіперстенічний тип конституції. У стані фізіологічного спокою не виявлено вираженої спортивної брадикардії чи змін артеріального тиску, проте зареєстровано адаптивне підвищення систолічного об’єму крові (92,97 ± 3,92 мл). У цьому стані у гандболістів переважає еукінетичний тип гемодинаміки, значення індексу функціональних змін (2,16±0,03 у.о.) вказує на стан задовільної адаптації. Після виконання гандболістами фізичних навантажень швидкісно-силового характеру спостерігається виражена тахікардія та вазодилатація, які не супроводжуються значними змінами систолічного об’єму крові. Величина індексу функціональних змін зростає до 3,5±0,06 одиниці, що можна охарактеризувати як стан напруження механізмів адаптації. Виявлено індивідуальні особливості впливу фізичних навантажень швидкісно-силового характеру на організм спортсменів, що проявляються у різних механізмах адаптації – ізотропному і хронотропному та різних типах гемодинаміки після виконання навантажень – еукінетичному та гіперкінетичному. Виявлені індивідуальні відмінності змін показників гемодинаміки під впливом швидкісно-силових навантажень можуть стати основою оцінювання рівня адаптації серцево-судинної системи спортсменів до фізичних навантажень.
Особливості показників гемодинаміки кваліфікованих гандболістів у спокої та після виконання швидкісно-силових навантажень
(2020-01-29) Бергтраум, Дзвенислава; Вовканич, Любомир; Латишевська, Катерина; Berhtraum, Dzvenyslava; Vovkanych, Liubomyr; Latyshevska, Kateryna
Метою наших досліджень було вивчення особливостей адаптації організму гандболістів, зокрема серцево-судинної системи, до навантажень швидкісно-силового характеру. У дослідженні взяли участь гандболісти чоловічої статі (n = 13), віком 18–21 рік, високої спортивної кваліфікації (КМС). Використано антропометричні методи дослідження, вимірювання основних показників серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень та артеріальний тиск), а також неінвазивні (розрахункові) методи визначення показників гемодинаміки. Визначено індекс функціональних змін за P.М. Баєвським та А.П. Берсєнєвою. Показники реєстрували у стані фізіологічного спокою та після виконання спортсменами швидкісно-силових навантажень. Установлено, що для гандболістів характерні високий зріст, значна вага тіла та обвід грудної клітки (101,3±0,9). Індекс маси тіла у більшості гравців (23,6±0,31 кг/м²) перебуває в межах нормативних значень. Значення індексу Бругша (54,5±0,2%) свідчать, що обвід грудної клітки спортсменів пропорційний до зросту, хоча життєвий індекс (58,0±0,94 мл/кг) нижчий за середній рівень. Для гандболістів характерний гіперстенічний тип конституції. У стані фізіологічного спокою не виявлено вираженої спортивної брадикардії чи змін артеріального тиску, проте зареєстровано адаптивне підвищення систолічного об’єму крові (92,97 ± 3,92 мл). У цьому стані у гандболістів переважає еукінетичний тип гемодинаміки, значення індексу функціональних змін (2,16±0,03 у.о.) вказує на стан задовільної адаптації. Після виконання гандболістами фізичних навантажень швидкісно-силового характеру спостерігається виражена тахікардія та вазодилатація, які не супроводжуються значними змінами систолічного об’єму крові. Величина індексу функціональних змін зростає до 3,5±0,06 одиниці, що можна охарактеризувати як стан напруження механізмів адаптації. Виявлено індивідуальні особливості впливу фізичних навантажень швидкісно-силового характеру на організм спортсменів, що проявляються у різних механізмах адаптації – ізотропному і хронотропному та різних типах гемодинаміки після виконання навантажень – еукінетичному та гіперкінетичному. Виявлені індивідуальні відмінності змін показників гемодинаміки під впливом швидкісно-силових навантажень можуть стати основою оцінювання рівня адаптації серцево-судинної системи спортсменів до фізичних навантажень.
Оцінка фізичного розвитку та стану соматичного здоров'я кваліфікованих гандболістів
(ЛДУФК, 2016) Бергтраум, Дзвенислава; Латишевська, Катерина; Berhtraum, Dzvenyslava; Latyshevska, Kateryna
Рівень соматичного здоров’я кваліфікованих гандболістів ми кількісно визначали за станом серцево‑судинної системи, рівнем фізичної працездатності та аеробними можливостями організму. Своєю чергою аеробні можливості тісно пов’язані як з фізіологічними, так і окремими морфологічними показниками, такими як зріст, маса тіла, обвід грудної клітки, життєва ємність легень тощо. Дослідження проводилися під час річного тренувального процесу до та після виконання вправ щвидкісно-силового характеру. Вивчення цієї проблеми має велике теоретичне та практичне значення, оскільки від рівня фізичної працездатності залежить спортивний результат спортсмена. Літературних даних стосовно досліджуваної проблеми недостатньо. Виявлено індивідуальні особливості впливу швидкісно-силових навантажень як на стан серцево‑судинної системи, так і на фізичну працездатність та аеробні можливості досліджуваних гандболістів.
Фізична працездатність та аеробні можливості спортсменів різних спеціалізацій
(ЛДУФК, 2017) Латишевська, Катерина; Мильчук, Соломія; Бергтраум, Дзвенислава; Latyshevska, Kateryna; Mylchuk, Solomiia; Berhtraum, Dzvenyslava
Мета – порівняти фізичну працездатність та аеробні можливості спортсменів різних спеціалізацій.