Перегляд за Автор "Korchagina, Elena"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Exposure to COVID-19 during the First and the Second Wave of the Pandemic and Coronavirus-Related PTSD Risk among University Students from Six Countries – A Repeated Cross-Sectional Study
(2021) Ochnik, Dominika; Rogowsk, Aleksandra; Ku´snierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Wierzbik-Stro´nska, Magdalena; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Pavlova, Iuliia; Korchagina, Elena; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Павлова, Юлія
This study aimed to reveal differences in exposure to coronavirus disease (COVID-19) during the first (W1) and the second (W2) waves of the pandemic in six countries among university students and to show the prevalence and associations between exposure to COVID-19 and coronavirus-related post-traumatic stress syndrome (PTSD) risk during W2. The repeated crosssectional study was conducted among university students from Germany, Poland, Russia, Slovenia, Turkey, and Ukraine (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Eight items measured exposure to COVID-19 (regarding COVID-19 symptoms, testing, hospitalizing quarantine, infected relatives, death of relatives, job loss, and worsening economic status due to the COVID-19 pandemic). Coronavirus-related PTSD risk was evaluated by PCL-S.Це дослідження мало на меті виявити відмінності в ризику зараження коронавірусом (COVID-19) під час першої (W1) і другої (W2) хвиль пандемії в шести країнах серед студентів університетів і показати поширеність і зв’язок між впливом COVID-19 і ризик пов’язаного з коронавірусом посттравматичного стресового синдрому (ПТСР) під час W2. Повторне перехресне дослідження було проведено серед студентів університетів Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, Туреччина та Україна (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Вісім пунктів вимірювали ризик зараження COVID-19 (щодо симптомів COVID-19, тестування, карантину госпіталізації, інфікованих родичів, смерті родичів, втрата роботи та погіршення економічного стану через пандемію COVID-19). ПТСР, пов'язаний з коронавірусом ризик оцінювався PCL-S.
Exposure to COVID-19 during the First and the Second Wave of the Pandemic and Coronavirus-Related PTSD Risk among University Students from Six Countries-A Repeated Cross-Sectional Study
(2021-11-29) Ochnik, Dominika; Rogowska, Aleksandra; Ku´snierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Wierzbik-Stro´nska, Magdalena; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Pavlova, Iuliia; Korchagina, Elena; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Очнік, Домініка; Роговська, Олександра; Кусьнєж, Цезарі; Якубяк, Моніка; Вежбік-Стронська, Магдалена; Шютц, Астрід; Хелд, Марко; Арценшек, Ана; Павлова, Юлія; Корчагіна, Олена; Аслан, Імран; Чинар, Орхан
This study aimed to reveal differences in exposure to coronavirus disease (COVID-19) during the first (W1) and the second (W2) waves of the pandemic in six countries among university students and to show the prevalence and associations between exposure to COVID-19 and coronavirus-related post-traumatic stress syndrome (PTSD) risk during W2. The repeated cross-sectional study was conducted among university students from Germany, Poland, Russia, Slovenia, Turkey, and Ukraine (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Eight items measured exposure to COVID-19 (regarding COVID-19 symptoms, testing, hospitalizing quarantine, infected relatives, death of relatives, job loss, and worsening economic status due to the COVID-19 pandemic). Coronavirus-related PTSD risk was evaluated by PCL-S. The exposure to COVID-19 symptoms was higher during W2 than W1 among students from all countries, except Germany, where, in contrast, the increase in testing was the strongest. Students from Poland, Turkey, and the total sample were more frequently hospitalized for COVID-19 in W2. In these countries, and Ukraine, students were more often in quarantine. In all countries, participants were more exposed to infected friends/relatives and the loss of a family member due to COVID-19 in W2 than W1. The increase in job loss due to COVID-19 was only noted in Ukraine. Economic status during W2 only worsened in Poland and improved in Russia. This was due to the significant wave of restrictions in Russia and more stringent restrictions in Poland. The prevalence of coronavirus-related PTSD risk at three cutoff scores (25, 44, and 50) was 78.20%, 32.70%, and 23.10%, respectively. The prediction models for different severity of PTSD risk differed. Female gender, a prior diagnosis of depression, a loss of friends/relatives, job loss, and worsening economic status due to the COVID-19 were positively associated with high and very high coronavirus-related PTSD risk, while female gender, a prior PTSD diagnosis, experiencing COVID-19 symptoms, testing for COVID-19, having infected friends/relatives and worsening economic status were associated with moderate risk. Метою цього дослідження було виявити відмінності захворюваності на коронавірусну хворобу (COVID-19) під час першої (W1) та другої (W2) хвиль пандемії у шести країнах серед студентів університетів, а також показати поширеність та зв’язок між впливом COVID-19. 19 та ризик посттравматичного стресового синдрому (ПТСР), пов'язаного з коронавірусом, протягом 2-го тижня. Повторне перехресне дослідження було проведено серед студентів університетів Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, Туреччини та України (W1: n = 1684; W2: n = 1741). Вісім пунктів вимірювали вплив COVID-19 (щодо симптомів COVID-19, тестування, госпіталізації на карантин, інфікованих родичів, смерті родичів, втрати роботи та погіршення економічного стану через пандемію COVID-19). Ризик ПТСР, пов’язаний з коронавірусом, оцінювався за допомогою PCL-S. Вплив симптомів COVID-19 був вищим протягом W2, ніж W1 серед студентів з усіх країн, крім Німеччини, де, навпаки, збільшення тестування було найсильнішим. Студенти з Польщі, Туреччини та всієї вибірки частіше госпіталізувалися через COVID-19 у W2. У цих країнах та в Україні студенти частіше перебували на карантині. У всіх країнах учасники були більш схильні до інфікованих друзів/родичів і втрати членів сім’ї через COVID-19 у W2, ніж W1. Зростання втрати роботи через COVID-19 зафіксували лише в Україні. Економічний стан під час Другої світової війни лише погіршився в Польщі та покращився в Росії. Це сталося через значну хвилю обмежень в Росії та більш жорсткі обмеження в Польщі. Поширеність ризику ПТСР, пов’язаного з коронавірусом, за трьома граничними балами (25, 44 і 50) становила 78,20%, 32,70% і 23,10% відповідно. Моделі прогнозування для різного ступеня тяжкості ризику посттравматичного стресового стресу відрізнялися. Жіноча стать, попередній діагноз депресії, втрата друзів/родичів, втрата роботи та погіршення економічного статусу через COVID-19 були позитивно пов’язані з високим і дуже високим ризиком ПТСР, пов’язаним з коронавірусом, тоді як жіноча стать, попередній посттравматичний стресовий стресовий синдром. діагноз, наявність симптомів COVID-19, тестування на COVID-19, інфікування друзів/родичів та погіршення економічного стану були пов’язані з помірним ризиком.
Mental health prevalence and predictors among university students in nine countries during the COVID‑19 pandemic: a cross‑national study
(2021-09-21) Ochnik, Dominika; Rogowska, Aleksandra; Kuśnierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Benatov, Joy; Berger, Rony; Korchagina, Elena; Pavlova, Iuliia; Blažková, Ivana; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Cuero‑Acosta, Yonni Angel; Очник, Домініка; Роговська, Олександра; Кушнір, Цезарій; Якуб’як, Моніка; Шютц, Астрид; Хелд, Марко Дж.; Арзеншек, Ана; Бенатов, Я.; і Бергер, Рон; Корчагіна, Олена; Павлова, Юлія; Блажкова, Івана; Аслан, Імран; Шинар, Орхан; Куеро -Акоста, Йонні Ангел
The student population has been highly vulnerable to the risk of mental health deterioration during the coronavirus disease (COVID-19) pandemic. This study aimed to reveal the prevalence and predictors of mental health among students in Poland, Slovenia, Czechia, Ukraine, Russia, Germany, Turkey, Israel, and Colombia in a socioeconomic context during the COVID-19 pandemic. The study was conducted among 2349 students (69% women) from May–July 2020. Data were collected by means of the Generalized Anxiety Disorder (GAD-7), Patient Health Questionnaire (PHQ-8), Perceived Stress Scale (PSS-10), Gender Inequality Index (GII), Standard & Poor’s Global Ratings, the Oxford COVID-19 Government Response Tracker (OxCGRT), and a sociodemographic survey. Descriptive statistics and Bayesian multilevel skew-normal regression analyses were conducted. The prevalence of high stress, depression, and generalized anxiety symptoms in the total sample was 61.30%, 40.3%, and 30%, respectively. The multilevel Bayesian model showed that female sex was a credible predictor of PSS-10, GAD-7, and PHQ-8 scores. In addition, place of residence (town) and educational level (frst-cycle studies) were risk factors for the PHQ-8. This study showed that mental health issues are alarming in the student population. Regular psychological support should be provided to students by universities.Студентське населення було дуже вразливим до ризику погіршення психічного здоров’я протягом цього періоду пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19). Це дослідження мало на меті виявити поширеність та провісники психічного здоров'я серед студентів у Польщі, Словенії, Чехії, Україні, Росії, Німеччині, Туреччина, Ізраїль та Колумбія в соціально-економічному контексті під час пандемії COVID-19. Навчання було проведено серед 2349 студентів (69% жінок) у травні – липні 2020 р. Дані були зібрані за засоби генералізованого тривожного розладу (GAD-7), опитувальник здоров'я пацієнта (PHQ-8), сприйнятий Шкала стресу (PSS-10), Індекс гендерної нерівності (GII), Standard & Poor's Global Ratings, Оксфорд Урядовий відстежувач реагування на COVID-19 (OxCGRT) та соціодемографічне опитування. Описовий Були проведені статистичні дані та багаторівневий регресійний аналіз Байєса. Поширеність сильного стресу, депресії та загальних симптомів тривоги у загальній вибірці склало 61,30%, 40,3%, і 30%відповідно. Багаторівнева байєсова модель показала, що жіноча стать є надійним провісником балів PSS-10, GAD-7 та PHQ-8. Крім того, місце проживання (місто) та освітній рівень (дослідження першого циклу) були факторами ризику для PHQ-8. Це дослідження показало, що проблеми психічного здоров’я є насторожує студентське населення. Регулярну психологічну підтримку учням має надавати університетів.
Satisfaction with life among university students from nine countries: Cross-national study during the frst wave of COVID-19 pandemic
(2021-12-28) Rogowska, Aleksandra; Ochnik, Dominika; Kuśnierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Benatov, Joy; Berger, Rony; Korchagina, Elena; Pavlova, Iuliia; Blažková, Ivana; Konečná, Zdeňka; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Cuero‑Acosta, Yonni Angel; Павлова, Юлія
Satisfaction with life among university students from nine countries: Cross-national study during the frst wave of COVID-19 pandemic
(BMC Public Health, 2021-12-11) Rogowska, Aleksandra; Ochnik, Dominika; Kuśnierz, Cezary; Jakubiak, Monika; Schütz, Astrid; Held, Marco; Arzenšek, Ana; Benatov, Joy; Berger, Rony; Korchagina, Elena; Pavlova, Iuliia; Blažková, Ivana; Konečná, Zdeňka; Aslan, Imran; Çınar, Orhan; Cuero‑Acosta, Yonni Angel
Background: A cross‑sectional study was performed to examine life satisfaction diferences between university students from nine countries during the frst wave of the COVID‑19 pandemic. A cross‑national comparison of the association between life satisfaction and a set of variables was also conducted. Methods: Participants in the study were 2349 university students with a mean age of 23 years (M = 23.15, SD = 4.66). There was a predominance of women (69.26%) and individuals studying at the bachelor level (78%). The research was conducted between May and July 2020 in nine countries: Slovenia (n=209), the Czech Republic (Czechia)(n=308), Germany (n=267), Poland (n=301), Ukraine (n=310), Russia (n=285), Turkey (n=310), Israel (n=199), and Colombia (n=153). Participants completed an online survey involving measures of satisfaction with life (SWLS), exposure to COVID‑19, perceived negative impact of coronavirus (PNIC) on students’ well‑being, general self‑reported health (GSRH), physical activity (PA), and some demographics (gender, place of residence, level of study). A one‑way ANOVA was used to explore cross‑national diferences in life satisfaction. The χ2 independence test was performed separately in each country to examine associations between life satisfaction and other variables. Bivariate and multivariate logistic regressions were used to identify life satisfaction predictors among a set of demographic and health‑related variables in each of the nine countries. Results: The level of life satisfaction varied between university students from the nine countries. The results for life satisfaction and the other variables difered between countries. Numerous associations were noted between satisfaction with life and several variables, and these showed cross‑national diferences. Distinct predictors of life satisfaction were observed for each country. However, poor self‑rated physical health was a predictor of low life satisfaction independent of the country. Conclusions: The association between life satisfaction and subjective assessment of physical health seems to be universal, while the other variables are related to cross‑cultural diferences. Special public health attention should be focused on psychologically supporting people who do not feel healthy.