Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/941
Title: Ocena jakości życia dzieci z mózgowym porażeniem dziecięcym
Authors: Wolan-Nieroda, Andżelina
Szeliga, Ewa
Bazarnik-Mucha, Katarzyna
Trojan, Grzegorz
Keywords: фізична реабілітація
церебральний параліч
дитячий церебральний параліч
rehabilitacja
porażenie mózgowe dziecięce
Issue Date: 2013
Citation: Ocena jakości życia dzieci z mózgowym porażeniem dziecięcym / Andżelina Wolan-Nieroda, Ewa Szeliga, Katarzyna Bazarnik-Mucha, Grzegorz Trojan // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров'я людини / за заг. ред. Євгена Приступи. - Л., 2013. - Вип. 17, т. 3. - С. 79 - 84.
Abstract: Діагноз дитячий церебральний параліч є тяжким досвідом для всіх батьків. Знаючи, що їх дитина розвиватиметься "по-іншому", що у них є почуття провини і меншої вартості. Поява дитини-інваліда вдома призводить до багатьох змін, навіть до порушень у функціонуванні сім'ї [8]. Багато видів діяльності повсякденного життя можуть викликати в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем безліч труднощів. Однак набуття певних навичок є більш цінним і приносить більше задоволення, ніж у випадку здорових дітей, з огляду на те, що вони здобуті з більшими затратами і зусиллями [9]. Мета. Метою цього дослідження є оцінювання якості життя дітей з церебральним паралічем Підкарпатського воєводства. Матеріал і метод. Дослідження проводилося на основі анкети, яка стосується до батьків або опікунів. Анкета містила запитання про самообслуговування, транспортування та соціальне життя. У досліджуваній групі було 60 осіб із діагнозом ДЦП у віці 4 – 12 років. Результати. Більшість пацієнтів із дитячим церебральним паралічем продемонстрували зниження якості життя практично у всіх сферах. Результати доводять, що рання реабілітація має найбільше значення й за- безпечує ліпші показники для окремих видів діяльності, виконуваної дітьми.
Description: Rozpoznanie mózgowego porażenia dziecięcego stanowi dla wszystkich rodziców ciężkie przeżycie. Świadomość, że ich dziecko będzie rozwijać się „inaczej”, powoduje, że mają oni poczucie winy i mniejszej wartości. Pojawienie się w domu niepełnosprawnego dziecka powoduje wiele zmian, prowadząc nawet do zaburzeń w funkcjonowaniu rodziny [8]. Wiele czynności z życia codziennego może sprawiać pacjentom z mózgowym porażeniem dziecięcym wiele trudności. Jednak osiągnięcie pewnych umiejętności jest cenniejsze i przynosi więcej zadowolenia, niż to ma miejsce w przypadku dzieci zdrowych, gdyż zdobyte jest większym kosztem i wysiłkiem [9]. Cel pracy: Celem pracy jest ocena jakości życia dzieci z mózgowym porażeniem dziecięcym w wybranych placówkach województwa podkarpackiego. Materiał i Metoda: Badania zostały przeprowadzone na podstawie ankiety skierowanej do rodziców bądź opiekunów dzieci. Ankieta zawiera pytania dotyczące samoobsługi, lokomocji, oraz życia społecznego. Grupa badana stanowiła 60 osób z mózgowym porażeniem dziecięcym w przedziale wiekowym 4-12 lat. Wyniki: U większości badanych osób z mózgowym porażeniem dziecięcym wykazano obniżenie jakości życia w prawie każdej dziedzinie życia. Wyniki badań udowadniają, że wcześnie podjęta rehabilitacja ma największy sens i daje najlepsze rokowania co do poszczególnych czynności wykonywanych przez dzieci.
URI: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/941
Appears in Collections:"Молода спортивна наука України"

Files in This Item:
File SizeFormat 
Vol_12.pdf353.64 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.