Лідерство як чинник ефективності спортивно-ігрової діяльності збірних чоловічих студентських команд з міні-футболу

Abstract

Доведено, що ефективність спортивно-ігрової діяльності з ігрових видів спорту буде тоді продуктивна, коли є перехід у стосунках між провідними та відомими гравцями від «суб’єкт – об’єктних» до «суб’єкт – суб’єктних». Визначено, що головною передумовою досягнення ефективності змагальної діяльності є випереджальне виявлення та формування лідерської поведінки у гравців збірних команд з ігрових видів спорту, де лідерство – це поведінковий процес взаємодії окремих осіб або команди для досягнення поставленої мети.