Лікувальна фізична культура як основний засіб фізичної реабілітації хворих на сечокам'яну хворобу

Abstract

Використання лікувальної фізичної культури у фізичній реабілітації хворих на сечокам’яну хворобу є важливою проблемою у зв’язку зі своєю поширеністю серед населення, важкістю і тривалістю перебігу, високою частотою рецидивів каменеутворення. Мета дослідження – обґрунтувати ефективність застосування лікувальної фізичної культури для хворих на сечокам’яну хворобу з урахуванням механізмів лікувальної дії фізичних вправ. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати наукову та методичну літературу з проблеми застосування лікувальної фізичної культури для хворих на сечокам’яну хворобу та розкрити основні механізми лікувальної дії фізичних вправ. 2. Дібрати основні види фізичних вправ та форми лікувальної фізичної культури, які застосовують у реабілітації хворих на сечокам’яну хворобу. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури; аналіз програмно-нормативних документів (історії хвороб). На основі інтерпретованих фізіологічних механізмів лікувальної дії фізичних вправ, відповідно до цієї патології, встановлено, що під дією фізичних вправ активізуються видільні, окисно-відновні процеси, обмін речовин в організмі, посилюється скорочувальна і рухова функція сечовивідних шляхів, що сприяє прискореному просуванню і відходженню каменів у хворих на сечокам’яну хворобу.