Щодо алгоритмізації індивідуальних змін кардіореспіраторної системи у атлетів при відновленні після інтенсивних фізичних навантажень

Abstract

У нинішніх умовах підготовка висококваліфікованих спортсменів спрямована на підвищення спортивної майстерності окремих спортсменів, і це в основному залежить від збалансованої взаємодії багатьох функціональних систем організму, які визначають характер його адаптаційних можливостей. В той же час, адаптивні можливості визначаються низкою пов'язаних систем – гемодинаміки, обміну речовин, імунної та гемопоезу, загальні профілі, яких мають бути в межах статичних флуктуацій за більшістю параметрів, які відповідають аналогічним статі і віку осіб, які цілеспрямовано не займаються певним видом спортивної діяльності. Іншими словами, оптимальні методи підготовки висококваліфікованих спортсменів мають сприяти зростанню спортивної майстерності з урахуванням максимального балансу окремих параметрів і інтегральних рівнів функціональних систем, які визначають адаптивний резерв організму спортсмена і повністю відповідати популяційним критеріям. Проте, діапазон мінливості параметрів гомеостазу спортсмена є набагато ширшим та досить часто перевищує межі, які характерні для здорових осіб. В даний час абсолютно зрозумілим є те, що діагностика та корекція функціонального стану організму спортсменів має проводитись з урахуванням результатів комплексних методів дослідження та з використанням індивідуально підібраних засобів навчання, обсягів та інтенсивності фізичних навантажень, циклів змагань і відпочинку, які дозволять в майбутньому уникнути проблем, з якими стикаються тренери і лікарі при інтенсифікації навчально-тренувального процесу. In the current environment, the training of highly qualified athletes is aimed at improving the athletic skills of individual athletes, and this mainly depends on the balanced interaction of many functional systems of the body, which determine the nature of its adaptive capabilities. At the same time, adaptive capabilities are determined by a number of related systems - hemodynamics, metabolism, immune and hematopoiesis, the general profiles of which should be within static fluctuations on most parameters corresponding to the same sex and age of persons who are not the purposefully engaged type of sports activity. In other words, the best methods of training highly qualified athletes should promote the growth of sportsmanship, taking into account the maximum balance of individual parameters and integrated levels of functional systems that determine the adaptive reserve of the athlete and fully meet population criteria. However, the range of variability of the athlete's homeostasis parameters is much wider and often exceeds the limits that are characteristic of healthy individuals. It is now clear that the diagnosis and correction of the functional state of the body of athletes should be based on the results of comprehensive research methods and using individually selected training tools, volume and intensity of physical activity, cycles of competition, and rest, which will avoid problems in the future. which coaches and doctors face when intensifying the training process.