Процес навчання інтегративного оздоровчого виховання на тлі фізичної культури

Abstract

Кілька десятиліть тому дітей з особливими потребами виключили із загальної системи освіти і включили в спеціальну освіту. Ця система, безсумнівно, мала багато сильних сторін – кваліфікованих педагогів, які займалися роботою з дітьми з особливими потребами, розробляли методи роботи, адаптовані до потреб учнів. Завдяки цьому багато дітей отримали базову освіту, а також були готові взятися за професійну роботу. Однак спеціальна освіта також мала свої недоліки. Діти з обмеженими можливостями часто розвивалися в повній соціальній ізоляції, і їх єдиним контактом з не сімейного середовища було спілкування з медперсоналом при зверненні в лікувальні заклади. При цьому покоління здорових дітей виросли без усвідомлення існування однолітків з різними видами труднощів розвитку. Діти, обмежені в щоденних контактах для взаємодії з однолітками з подібними можливостями навчання, виросли в переконанні в нормальності світу без людей з обмеженими можливостями. Поряд з реформою польської освіти, розпочатою в 1990 році, стала проявлятися проблема виховання дітей з різними вадами. Реформа освіти також включала спеціальну освіту. Одним з істотних наслідків цього процесу, безпосередньо пов'язаних з місцем навчання студентівінвалідів, вважається реалізація ідеї інтеграції в повсякденне життя. Several decades ago, defective children were excluded from the general education system and included in special education. This system undoubtedly had many strengths - qualified teachers, dedicated to work with special needs children, developed working methods adapted to the needs of pupils. Thanks to this, many children obtained basic education and were also prepared to start work. However, special education also had its drawbacks. Disabled children often developed in complete social isolation, and their only contacts with the environment outside the family were medical treatment. At the same time, generations of healthy children grew up without being aware of the existence of peers with various developmental difficulties. Children limited in their everyday contacts to communing with peers with similar learning opportunities grew up in the conviction that a world devoid of disabled people was normal. Along with the reform of Polish education, which began in 1990, the problem of educating children with various types of disabilities was noticed. The education reform also included special education. One of the significant effects of this process, directly related to the place of education for disabled students, is the implementation of the idea of integration in everyday life.