Ефективність базової респіраторної фізичної терапії кардіохірургічних пацієнтів на стаціонарному етапі

Abstract

Уперше отримано дані щодо однакової ефективності фізичної терапії у впливі на показники ємності вдиху, резервного об’єму видиху, показників форсованого вдиху (форсована життєва ємність легень вдиху, об’єм форсованого вдиху за першу секунду, пікова об’ємна швидкість видиху), дихального об’єму, частоти дихання, а також їх динаміки впродовж стаціонарного етапу після кардіохірургічного втручання незалежно від використання вправ з глибоким диханням, орієнтованої на поток стимулюючої спірометрії чи їх відсутності; уперше отримано дані щодо однакової ефективності фізичної терапії у впливі на показники тривоги та депресії впродовж стаціонарного етапу після кардіохірургічного втручання незалежно від використання вправ з глибоким диханням, орієнтованої на поток стимулюючої спірометрії чи їх відсутності; уперше отримано дані щодо передопераційних, післяопераційних значень показників ємності вдиху та резервного об’єму видиху, показників форсованого вдиху (життєва ємність легень форсованого вдиху, об’єм форсованого вдиху за першу секунду, пікова об’ємна швидкість видиху), дихального об’єму, частоти дихання, а також особливостей їх динаміки після кардіохірургічних втручань при виконанні базового протоколу фізичної терапії; уперше отримано дані щодо тривалості вдиху і видиху, їх співвідношення у кардіохірургічних пацієнтів до та після операції, а також про однакову ефективність фізичної терапії у впливі на них незалежно від використання вправ з глибоким диханням і стимулюючої спірометрії у післяопераційному періоді. Patients tend to show negative dynamics of pulmonary function values after cardiac surgery, regardless of the pulmonary complications development. There is a lack of national studies assessing the impact of physical therapy on the function of the respiratory system after cardiac surgery. At the same time, there are studies refuting the effectiveness of respiratory physical therapy. Textbooks and training manuals, however, include breathing exercises and the use of breathing simulators in the basic postoperative program of physical therapy. Scientific papers present results confirming both positive impact of the additional respiratory component of the physical therapy program on anxiety and depression values in cardiac surgery patients, and calming effect of breathing exercises. Therefore, taking into account the growing interest in studying the biopsychological approach in physical therapy and its components, it is necessary to study the severity of anxiety and depression in cardiac patients, their dynamics within the inpatient physical therapy program and the impact of breathing exercises on their degree.