Інтегративне фізичне виховання школярів спеціальної медичної групи

Abstract

Мета – установити ефективність інтегративних уроків фізичної культури школярів 1–3 груп здоров’я. Методи: соціологічні (анкетування), біомедичні, педагогічні (тестування), психодіагностичні й математичної статистики. Обстежено 1414 школярів середнього шкільного віку (обидвох статей, 5–9 класів, скерованих за станом здоров’я до 1–3 медичних груп). Школярам, які навчалися в умовах інтегративних уроків фізичної культури, повністю подобалися усі їх складові, у тому числі й складання нормативів, вони рідше пропускали уроки фізичної культури, навіть хотіли б збільшити їх кількість. Ставлення школярів із відхиленнями у стані здоров’я вирізнялося вищим рівнем, у результаті чого заняття спортом у вільний від навчання час у них були частішими, ніж у школярів, які навчалися в сегрегативних умовах. За показниками фізичного і психічного розвитку в процесі інтегративного фізичного виховання спостерігалася більша кількість достовірно кращих показників у різних статевих, медичних і вікових групах школярів. За показниками фізичної підготовленості переваги інтегративної моделі організації фізичного виховання школярів проявлялися лише в окремих соціальних та медичних групах: дівчат, 7–9 класах, із відхиленнями у стані здоров’я, і в окремих фізичних якостях. Кількість школярів із високими рівнями особистісної тривожності була меншою; інтегративні уроки ФК сприяли глибшій інтеграції школярів зі зниженими можливостями в колектив, ніж сегрегативні; активність школярів зі зниженими психофізичними можливостями в інтегративних умовах була вищою. Інтегративні уроки фізичної культури є прогресивнішою та ефективнішою формою організації, ніж сегрегативні.