Influence of Inclusive and Segregative Physical Education for Schoolchildren of Different Medical Groups

Abstract

Abstract. The study aimed to compare the effectiveness of inclusive and segregative physical education classes for students of various medical groups, taking into account sociopsychological indicators and indicators of psychoemotional state. The study involved 1,414 schoolchildren aged 10–16 years (M=12.7, SD=1.6). Through the survey, pupils’ wellbeing, needs, motivations, and motor preferences at their leisure and physical education classes, level of situational and personal anxiety, degree of integration of the group, and motivation for success were ascertained. Data comparisons were made between schoolchildren who studied in segregated and inclusive ways of organizing physical education in schools. Attitudes towards schoolchildren’s physical education and leisure patterns make it possible to assert that an inclusive model is effective. Integrative physical education classes are less mentally traumatic, more convenient, and psychologically comfortable than segregative ones. The way physical education is organized does not affect the level of anxiety and the class’s degree of motivation in achieving success in schoolchildren’s activities. Positive changes in the integrative conditions in the mental state come with all schoolchildren, but they are most noticeable among schoolchildren with low functional reserve capabilities. Анотація. Метою дослідження було порівняння ефективності інклюзивного та сегрегативного фізичного навантаження навчальні класи для студентів різних медичних груп з урахуванням соціопсихологічні показники та показники психоемоційного стану. У дослідженні брали участь 1414 школярів віком 10–16 років (М = 12,7, СД = 1,6). Завдяки опитуванню, добробут, потреби, мотивація та рухові уподобання під час дозвілля та фізичного виховання класи, рівень ситуативної та особистісної тривожності, ступінь інтеграції групи та з'ясовано мотивацію успіху. Порівняння даних проводили між школярами які навчались окремими та інклюзивними способами організації фізичного виховання в школах. Ставлення до фізичного виховання та дозвілля школярів дозволяє це зробити стверджувати, що інклюзивна модель є ефективною. Інтегративних занять фізкультурою менше психічно травматичний, зручніший і психологічно комфортніший, ніж сегрегативні. Спосіб організації фізичного виховання не впливає на рівень тривожності та рівень занять ступінь мотивації досягнення успіху в діяльності школярів. Позитивні зміни в інтегративні умови в психічному стані виникають у всіх школярів, але їх найбільше помітна серед школярів з низькими функціональними резервними можливостями.