Оздоровчий фітнес у фізичному вихованні студенток із захворюваннями кардіореспіраторної системи

Abstract

я. У статті обґрунтовано структуру та зміст оздоровчих фітнес-програм, застосованих у навчальному процесі студенток із захворюваннями кардіореспіраторної системи. Завдання дослідження: виявити мотиви та інтереси студенток до занять різними видами рухової активності; визначити рівень фізичного стану студенток із захворюваннями кардіореспіраторної системи; розробити оздоровчі фітнес-програми для студенток із захворюваннями кардіореспіраторної системи та експериментально перевірити їхню ефективність. Для розв’язання завдань використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури; документальний метод; соціологічні методи (анкетування); педагогічне спостереження; медико-біологічні методи (оцінювання рівня фізичного стану, адаптаційного потенціалу, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем); педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Дослідження проведено на базі Львівської комерційної академії. У ньому взяло участь 53 студентки віком 17–18 років, які мали кардіореспіраторні захворювання. Студентки були розподілені на дві групи: контрольну групу (КГ=28 осіб) та експериментальну групу (ЕГ=25 осіб). Доведено необхідність корекції програм фізичного виховання з урахуванням рівня фізичної підготовленості, функціонального стану кожного студента та інтересів до різних видів занять. Установлено, що за даними оцінювання рівня фізичного стану (РФС) у 37,7% студенток він є нижчим за середній; у 60,4% – середнім; у 1,9% – вищим за середній рівень. Осіб із низьким та високим рівнями фізичного стану не виявлено. Експериментальна перевірка розроблених програм виявила вірогідно більшу їхню оздоровчу ефективність порівняно з традиційною методикою занять. Після завершення педагогічного експерименту кількість cтуденток ЕГ із нижчим за середній рівнем фізичного стану достовірно зменшилася з 40,0 до 8,0% (р<0,05), а кількість студенток із середнім РФС достовірно збільшилася з 60,0 до 92,0% (р<0,05). Після педагогічного експерименту в КГ кількість студенток із нижчим за середній РФС недостовірно збільшилася з 32,1 до 46,4%, із середнім, навпаки, зменшилася з 64,3 до 50,0% (р>0,05) та з вищим за середній – залишилася на попередньому рівні і становила 3,6%.