Амплітудно-частотні характеристики інтерференційної електроміограми під час виконання стійок у карате

Abstract

Удосконалення техніки виконання спортивних вправ вимагає детального аналізу активності м’язів, спрямованого на формування оптимальної моделі регуляції рухової активності. Вивчення електричної активності певних м’язів спортсменів дає змогу описати їхню роль у здійсненні рухів чи підтриманні положення тіла. Метою нашого дослідження було вивчити особливості електричної активності певних м’язів спортсменів-каратистів під час виконання стандартних стійок кіокушинкай карате (дачі ваза, dachi waza). У дослідженні взяли участь 16 висококваліфікованих каратистів (I дан), віком 18–25 років, досвід занять карате – 12–17 років. Інтерференційну електроміограму (ІЕМГ) реєстрували під час виконання базових стійок Фудо дачі та Зенкутсу дачі для таких м’язів: великого сідничного м’яза, прямого м’яза стегна, двоголового м’яза стегна, півсухожилкового м’яза, литкового м’яза (бічна головка), переднього великогомілкового м’яза. У стійці Фудо дачі середня амплітуда та середня частота ІЕМГ низькі (до 38% від максимуму), не виявлено право-лівосторонньої асиметрії показників ІЕМГ. Виявлені невеликі рівні активності м’язів нижніх кінцівок та симетричність активації м’язів правої та лівої сторони тіла повністю відповідають опису виконання стійки. Дещо неочікуваною виявилася порівняно висока електрична активність певних згиначів гомілки (21–23% від максимуму) та стопи (24–26%). Стійка Зенкутсу дачі характеризувалася вищою (до 45% від максимуму) середньою амплітудою ІЕМГ певних м’язів ніг каратистів, зокрема правого переднього великогомілкового м’яза та правого й лівого прямих м’язів стегна. Виявлено вищі показники ІЕМГ розгиначів стегна, згиначів гомілки та розгиначів стопи, а також нижчу електричну активність згиначів стопи правої ноги спортсмена порівняно з лівою (p<0,05). Отримані показники ІЕМГ в основному узгоджуються з описом виконання стійки. Значна (41% від максимуму) електрична активність розгинача гомілки винесеної вперед ноги вказує на високе напруження м’язів, зумовлене значним навантаженням. Намагання спортсменів утримувати розташовану позаду ногу максимально випрямленою зумовлює активацію як розгиначів (41% від максимуму), так і згиначів (25–33%) гомілки. Порівняно високий рівень напруження м’язів розміщеної позаду ноги можна розглядати як певне порушення техніки виконання вправи. Аналіз ІЕМГ дає змогу припустити, що під час виконання стійок спостерігають переважання частотного механізму посилення м’язових скорочень над явищем рекрутування рухових одиниць.