Рецидиви уродженого вивиху та підвивиху стегна у дітей

Abstract

У дисертації розроблено концептуальну модель «кульшовий суглоб» з урахуванням особливостей дитячого організму та модель розвитку суглоба після хірургічного лікування уродженого вивиху стегна у дітей. Проведено визначення напружено-деформованого стану компонентів кульшового суглоба у випадку рецидиву уродженого вивиху та підвивиху стегна, розрахунок м’язових зусиль дота після усунення вивиху стегна з моделюванням різних видів хірургічних втручань. Уперше описано та досліджено зміни сагітального хребтово-тазового балансу у випадку уродженого вивиху стегна у дітей. Визначено синдроми, які призводять до розвинення рецидиву підвивиху та вивиху стегна у дітей, а саме: синдром внутрішньосуглобової перешкоди до центрації головки стегнової кістки; синдром м’якотканинної невідповідності кульшового суглоба; синдром об’ємної невідповідності головки стегнової кістки та кульшової западини; синдроми аномалій будови проксимального відділу стегнової кістки у фронтальній та сагітальній площині; синдром багатоплощинної деформації проксимального відділу стегнової кістки; синдром недорозвинення кульшової западини; синдром руйнування та реактивних змін у кульшовому суглобі. На підставі інтеграції отриманих даних побудовано та впроваджено в практику охорони здоров’я алгоритмовану систему лікувально-діагностичної тактики у випадку рецидиву уродженого вивиху та підвивиху стегна залежно від індивідуальних вікових та анатомо-функціональних змін в організмі дитини, що дозволило отримати 85,15 % випадків хороших і задовільних результатів у дітей до 6 років та 78,42 % у віці від 6 до 18 років.