Особливості показників гемодинаміки кваліфікованих гандболістів у спокої та після виконання швидкісно-силових навантажень

Abstract

Метою наших досліджень було вивчення особливостей адаптації організму гандболістів, зокрема серцево-судинної системи, до навантажень швидкісно-силового характеру. У дослідженні взяли участь гандболісти чоловічої статі (n = 13), віком 18–21 рік, високої спортивної кваліфікації (КМС). Використано антропометричні методи дослідження, вимірювання основних показників серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень та артеріальний тиск), а також неінвазивні (розрахункові) методи визначення показників гемодинаміки. Визначено індекс функціональних змін за P.М. Баєвським та А.П. Берсєнєвою. Показники реєстрували у стані фізіологічного спокою та після виконання спортсменами швидкісно-силових навантажень. Установлено, що для гандболістів характерні високий зріст, значна вага тіла та обвід грудної клітки (101,3±0,9). Індекс маси тіла у більшості гравців (23,6±0,31 кг/м²) перебуває в межах нормативних значень. Значення індексу Бругша (54,5±0,2%) свідчать, що обвід грудної клітки спортсменів пропорційний до зросту, хоча життєвий індекс (58,0±0,94 мл/кг) нижчий за середній рівень. Для гандболістів характерний гіперстенічний тип конституції. У стані фізіологічного спокою не виявлено вираженої спортивної брадикардії чи змін артеріального тиску, проте зареєстровано адаптивне підвищення систолічного об’єму крові (92,97 ± 3,92 мл). У цьому стані у гандболістів переважає еукінетичний тип гемодинаміки, значення індексу функціональних змін (2,16±0,03 у.о.) вказує на стан задовільної адаптації. Після виконання гандболістами фізичних навантажень швидкісно-силового характеру спостерігається виражена тахікардія та вазодилатація, які не супроводжуються значними змінами систолічного об’єму крові. Величина індексу функціональних змін зростає до 3,5±0,06 одиниці, що можна охарактеризувати як стан напруження механізмів адаптації. Виявлено індивідуальні особливості впливу фізичних навантажень швидкісно-силового характеру на організм спортсменів, що проявляються у різних механізмах адаптації – ізотропному і хронотропному та різних типах гемодинаміки після виконання навантажень – еукінетичному та гіперкінетичному. Виявлені індивідуальні відмінності змін показників гемодинаміки під впливом швидкісно-силових навантажень можуть стати основою оцінювання рівня адаптації серцево-судинної системи спортсменів до фізичних навантажень.