Features of free time pedagogy in the conditions of health preserving study of students

Abstract

Мета даної роботи - розробити та експериментально перевірити інтегративну педагогічну технологію організації фізкультурно-оздоровчої діяльності, що сприяє оптимізації процесу формування культури вільного часу студентів. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 168 осіб (студенти і випускники вищих навчальних закладів). Педагогічний експеримент тривав упродовж 2016-2017 років. Було використано методи: теоретичні, емпіричні та методи математичної статистики. Результати. Доведено, що педагогіка формування культури вільного часу студентів має враховувати ієрархію взаємозв'язків між трьома сферами життєдіяльності: пізнавальною, емоційною і руховою. Отримані за час навчання знання, як такі, що допоможуть належним чином організовувати фізкультурно- оздоровчу діяльність на дозвіллі після завершення педагогічного експерименту, схвально оцінили 86,8% студентів експериментальної групи і 34,4 % осіб контрольної групи. Висновки. Моделювання процесу здоров'язбережувального навчання студентів на засадах педагогіки вільного часу сприяло формуванню у них готовності до використання активних форм дозвілля. Спостерігалася позитивна динаміка у даних самооцінки студентами експериментальної групи рівня освіченості у питаннях організації дозвілля. На високий рівень такої освіченості після завершення експерименту вказали 73,1% опитаних студентів експериментальної групи порівняно із 29,3 % - до експерименту. У студентів контрольної групи ці відмінності є незначними. Стзтистико-ймовірніс- ний аналіз (критерій Стьюдента, коефіцієнт Чупрова, факторний аналіз тощо) отриманих даних підтвердив їх репрезентативність та достовірність і вказав на позитивний вплив програми формування культури вільного часу студентів.