Мультикультуралізм футболу та сучасна генетика спорту

Abstract

Стрімкий прогрес спорту вищих досягнень зумовлює необхідність належного розвитку системи підготовки спортивного резерву, яка пов’язана з ефективністю спортивного відбору і селекції та продуманої індивідуалізації навчально-тренувального процесу [1, 3, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 24]. При максимальній інтенсифікації фізичних і психологічних навантажень, викликаних безкомпромісною боротьбою сильних та рівних суперників, високими емоційними переживаннями, тільки найкращі можуть досягти високих результатів у сучасному професійному спорті [3, 4, 5, 6, 7, 8, 15, 19, 29]. Особлива складність пошуку обдарованих дітей та підлітків для спеціалізованих занять футболом і подальший шлях цих спортсменів до змагань високого та найвищого рівнів зумовлена специфікою складної ігрової діяльності у футболі. Це вимагає різнобічного прояву комплексу спеціальних якостей, від яких залежить можливість успіху в обраному виді спорту [2, 3, 9, 10, 13, 14, 15, 17, 20, 23, 24, 25]. Тож урахування морфофункціональних, психофізіологічних, техніко-тактичних, особистісних і молекулярно-генетичних характеристик кожного спортсмена є надзвичайно важливим чинником спортивного відбору футболістів. Експлуатація фізичних (рухових) та психічних здібностей людини у сучасному спорті досягла найвищого можливого на цей часовий момент рівня. Зважаючи на це, у сучасній спортивній науці відбувається постійний пошук нових підходів для поліпшення відбору таких атлетів, яким будуть притаманні не тільки модельні анатомічні та фізіологічні характеристики, але й здатність максимально розвивати різні механізми енергозабезпечення м’язів, надзвичайна швидкість реакції та стійкість психіки, висока опірність загальним захворюванням, спортивним травмам і пошкодженням [8, 11, 13, 14, 21]. У командних ігрових видах спорту великого значення набувають вольові та інтелектуальні якості спортсмена, необхідні для швидкого розуміння дій обох команд, та здатність навіть у несприятливій (депресивній) ситуації миттєво виконати ігрову тактико-стратегічну дію, яка дасть позитивний результат. Такі важливі якості спортсмена зумовлені унікальним поєднанням певних генетичних ознак, а дослідження індивідуальних молекулярно-генетичних особливостей може дати новий ключ у спортивному відборі [1, 2, 10, 17]. У сучасному мультикультуралізованому футболі «на вагу золота» цінують гравців, які, окрім високих показників змагальної діяльності, демонструють найнижчі показники травматичності (схильності до протистояння травмам). Спеціалісти з футболу називають таких гравців «сталевими». Мова про те, що такі гравці легко адаптуються до надвисоких навантажень сучасного футболу, а також не отримують жодних простих чи серйозних травм і ушкоджень у жорстких зіткненнях (так званих «стиках») у змагальних умовах із гравцями суперника чи на навчально-тренувальних заняттях. Гравців, які часто трвмуються, а також схильні до отримання травм, спеціалісти футболу називають «кришталевими». Отож метою цієї роботи є обґрунтування змісту спортивного відбору у футболі на основі вивчення мультикультуралізму «сталевих» і «кришталевих» гравців та аналізу молекулярно-генетичних маркерів, які пов’язані зі спортивною діяльністю футболістів