Енергозабезпечення ігрової діяльності студентів, які спеціалізуються у волейболі

Abstract

Моделювання фізичного стану організму студентів різних груп спортивно-педагогічного удосконалення (СПУ), які відрізняються за метою, біомеханічними параметрами рухів, характером м'язових скорочень, потужністю і тривалістю роботи, механізмами енергозабезпечення відповідно до особливостей виду спорту із застосуванням інтелектуального аналізу даних, дає змогу деталізувати співвідношення засобів і методів, які застосовують у педагогічному процесі. Мета – з’ясувати структуру та відповідність функціонального стану систем організму студентів, які спеціалізуються у волейболі, залежно від домінування режимів енергозабезпечення реалізації діяльності. Організація. У дослідженнях брало участь 27 осіб чоловічої статі віком 19–21 рік, що відвідують секцію СПУ з волейболу і належать до основного складу студентської команди спортивного волейбольного клубу «Буревісник», який діє на базі факультету фізичного виховання Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Результати. За підсумками проведених досліджень було виокремлено інформативні ознаки, які з високою вірогідністю диференціюють студентів-волейболістів за ігровими амплуа та домінуванням в їхній ігровій діяльності атакувальних або захисних дій. Гравці, у яких домінує швидкісно-силовий компонент реалізації діяльності (лінії атаки), мали відносно низькі абсолютні значення потужності серцевого ритму та загальну потужність спектра варіабельності серцевого ритму (ВСР). Натомість гравці з домінуванням аеробного компонента (лінії оборони) мали високі абсолютні значення потужностей ВСР, що супроводжується значним недовідновленням абсолютних значень спектральних потужностей після виконання дозованих фізичних навантажень циклічного характеру. Для гравців з гіперстенічним типом будови тіла, яким притаманне домінування анаеробного швидкісно-силового компонента реалізації діяльності, характерним є наявність кисневого дефіциту під час виконання циклічних навантажень аеробного характеру, менші значення спектральних потужностей ВСР у фазі реституції після виконання проби PWC170. Для гравців з домінуванням аеробного компонента реалізації діяльності характерною є більша варіабельність серцевого ритму при меншій централізації регуляції ВСР. Гравці з домінуванням парасимпатичної регуляції ВСР мають відносно високі абсолютні значення потужності всіх спектрів як у базальних умовах, так і під час реституції.