Особливості методики фізичної реабілітації дітей з травмами ліктьового суглобу

Abstract

У статті досліджено актуальні питання дитячої травматології – фізичної реабілітації дітей із переломами кісток ліктьового суглоба. Важкість лікування та реабілітація таких дітей пояснюється внутрішньосуглобовим характером більшості пошкоджень, багатьма різноманітними варіантами зміщень уламків, важкістю їх репозиції й утриманням, а також значним відсотком задовільних результатів після фізичної реабілітації.

Метою дослідження було удосконалення методики фізичної реабілітації дітей із переломами кісток ліктьового суглоба.

У дослідженні брали участь 20 дітей віком 6–8 років із цими травмами, з яких було сформовано дві групи: основну та групу порівняння, по 10 осіб у кожній.

Заняття з кожною дитиною основної групи проводилося 5 разів на тиждень упродовж 20 днів за вдосконаленою методикою фізичної реабілітації, ураховуючи індивідуальні особливості дитячого організму. З пацієнтами групи порівняння заняття проводив реабілітолог цього відділення за методикою установи.

Доведено ефекивність цієї методики фізичної реабілітації, про що свідчать вірогідно (р<0,05) більш виражені позитивні зміни в показниках гоніометрії і мануально-м’язового тестування.