Особливості розвитку втоми нервово-м'язового апарату спортсменів-спринтерів під впливом локальних статичних та динамічних навантажень

Abstract

Аналіз змін електричної активності м’язів спортсменів під час фізичних навантажень поглиблює розуміння механізмів розвитку втоми та є перспективним для неінвазивного оцінювання композиції м’язів. Метою дослідження було вивчити зміни інтерференційної електроміограми (ІЕМГ) спринтерів у процесі розвитку втоми. Досліджувані (19 бігунів‑спринтерів із кваліфікацією КМС–МС) виконували серію максимальних статичних та субмаксимальних динамічних навантажень. За максимальних статичних навантажень виявлено зниження сили скорочень на 37,2 %, середньої амплітуди ІЕМГ – на 21,0 % та середньої частоти ІЕМГ – на 26,6 %. Зниження амплітуди, швидкості напруження та розслаблення м’язів (на 43,2 %, 20,9 % та 34,8 % відповідно) під час субмаксимальних динамічних зусиль не супроводжувалося статистично значущими змінами показників ІЕМГ.