Перспективи удосконалення психофізіологічних якостей спортсменів-орієнтувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки

Abstract

Метою дослідження було визначення інформативності показників психофізіологічних якостей та перспективи їх удосконалення у спортсменів-орієнтувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки. Оцінено прояви психофізіологічних якостей спортсменів-орієнтувальників трьох груп (масових розрядів, кандидатів у майстри спорту України та майстрів спорту України) та порівняно ці прояви зі змагальним результатом на спринтерській та класичній дистанціях. Виявлено суттєві кореляційні зв’язки між результатом орієнтувальників на спринтерській дистанції та тривалістю розв’язку завдань у тесті Шульте, низкою показників теппінг-тесту, обсягу уваги та точності оцінювання лінійних розмірів. На класичній дистанції тісні кореляційні зв’язки наявні лише для латентного періоду складної реакції. Найбільш суттєві зміни на різних етапах багаторічного удосконалення характерні для показників лабільності, низки показників тесту Шульте, теппінг-тесту, обсягу уваги та здатності оцінювати лінійні розміри.