Особливості інтерференційної електроміограми литкового м'яза у кваліфікованих футболістів у вправі "згинання гомілки лежачи"

Abstract

Дослідження полягало в визначенні оптимального кута положення гомілки відносно стегна у вправі «згинання гомілки лежачи» стопа зігнута; стопа розігнута, для прояву максимальної біоелектричної активності m.gastrocnemius (caput mediale, caput laterale). Під час дослідження 17 гравців ФК «Металіст» віком 22 – 33 роки ми опрацювали й визначили експериментальним шляхом оптимальні кути для прояву максимальної біоелектричної активності внутрішньої та зовнішньої головок литкового м’яза у вправі «згинання гомілки лежачи» у максимальному зусиллі впродовж п’яти секунд на нерухомий важіль тренажера.

Положення які ми дослідили, знаходяться в межах конструктивних особливостей тренажера. Прояви біоелектричних можливостей означеного м’яза залежать від співвідношення положень колінного й гомілковостопного суглобів, що передбачають натягування m.gastrocnemius, при положенні прямої ноги й розігнутої стопи і, навпаки, зближення в положенні зігнутого коліна та стопи. Кут 125 градусів згинання гомілки (з досліджуваних нами) і розігнутої стопи; кут згинання гомілки 180 градусів і зігнутої стопи є оптимальними для прояву максимальної біоелектричної активності m.gastrocnemius (caput mediale, caput laterale).