Особливості інтерференційної електроміограми M. Adduktor Magnus, M. Adduktor Longus, M. Gracilis у кваліфікованих футболістів у вправі "приведення ноги стоячи"

Abstract

Стаття висвітлює проблему вдосконалення фізичної підготовки кваліфікованих футболістів. Досліджено й визначено оптимальний кут положення ноги у вправі «приведення ноги стоячи» для прояву максимальної біоелектричної активності м’язів медіальної групи стегна. Під час дослідження 17 гравців ФК «Металіст» віком 20 – 32 роки ми опрацювали й встановили експериментальним шляхом оптимальний кут для прояву максимальної біоелектричної активності m. gracilis, m. adductor magnus, m. adductor longus у вправі «приведення ноги стоячи» на підставі максимального зусилля упродовж п’яти секунд на нерухомий важіль тренажера.

Інші м’язи цієї групи ми не розглянули через їх анатомічне розташування й обмеження підстав для проведення поверхневого електроміографічного дослідження. Результати аналізу сегментів електроміографії дозволили зробити висновки, що кут 45 градусів відведення стегна має найменші прояви біоелектричної активності обраних м’язів медіальної групи. Отриманні дані також свідчать про те, що в положенні стоячи вертикальне положення ноги є положенням найбільшого перекриття актиноміозинових філаментів у саркомері мязів цієї контра­ктильної ділянки.