Відмінності ергографічних та електроміографічних показників виконання динамічних субмаксимальних навантажень спортсменами різних спеціалізацій

Abstract

Актуальність пошуку нових методів оцінювання композиції м’язових волокон спортсменів зумовлена високою вартістю, складністю чи недоступністю наявних. Мета дослідження: описати особливості ергографічних та електроміографічних показників м’язів спринтерів та стаєрів під час виконання ними серії субмаксимальних динамічних скорочень. У дослідженні взяли участь 19 спринтерів та 13 стаєрів (чоловіки, І розряд–МС). Вони виконували серію динамічних скорочень тривалістю 3 хвилини і з частотою 30 скорочень/хвилину за допомогою ергографа Моссо. Реєстрували ергограму та інтерференційну електроміограму. Установлено, що для створення критеріїв неінвазивного оцінювання композиції м’язових волокон спортсменів доцільно використати зміни амплітуди субмаксимальних довільних скорочень, показник максимальної швидкості скорочення (зменшення довжини) м’язів та відносні зміни середньої амплітуди інтерференційної електроміограми.