Особливості технічної підготовки баскетболістів з вадами слуху на етапі спеціалізованої базової підготовки

Abstract

Аналіз стану здоров’я, специфічних порушень фізичного та психічного розвитку дітей з вадами слуху дав змогу виявити знижену рухову активність, точність рухів, здібності до орієнтування у просторі. Актуальним є пошук шляхів удосконалення навчально-тренувального процесу насамперед на підставі урахування нозологічних особливостей юних баскетболістів з порушеннями слуху. Мета: виявити рівень технічної підготовки баскетболістів з порушеннями слуху на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи дослідження: аналітичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, метод математичної статистики. Дослідження проводили із залученням 24 спортсменів обласної дитячої спортивної школи паралімпійського резерву, які спеціалізуються в баскетболі (експериментальна група) та 24 баскетболісти СДЮС-ШОР №5 з баскетболу м. Дніпропетровська (контрольна група). Проведені дослідження вихідного рівня технічної підготовки свідчать про на значне відставання у показниках баскетболістів 13–14 років з порушеннями слуху від баскетболістів без порушень слуху (р<0,05) у тестах: переміщення в захисній стійці, переміщення в захисті 5м*6, ведення м’яча 20 м, відсоток попадання середніх кидків, тест 40 кидків. Встановлено, що показники ігрової діяльності захисників, нападаючих та центрових не схожі за питомою вагою провідних технічних прийомів, зазначимо, що вже у віці 13–14 років відбувається чітке розмежування технічних прийомів та функціональних обов’язків.