Пьер де Кубертен - основатель современных Олимпийских игр

Abstract

У квітні 2014 року виповнилося 118 років історії сучасних Олімпійських ігор. У червні 2014 року дивним чином збіглися 4 ювілеї: 120 років від часу проведення в Парижі Міжнародного атлетичного конгресу, на якому прийнято історичну резолюцію про проголошення відродження Олімпійських ігор. У підсумковому документі конгресу сказано про час і місце проведення I та II Олімпійських ігор сучасності; в останній день роботи конгресу – 23 червня – виповнилося 120 років від створення Міжнародного олімпійського комітету (МОК); конгрес у столиці Франції знаменував народження міжнародного олімпійського руху, якому в ці дні також виповнилося 120 років. У червні 2014 року міжнародне олімпійське співтовариство відзначило ще одну ювілейну дату – 100-річчя олімпійського прапора – одного з головних Олімпійських символів.Ще більш дивним є той факт, що біля витоків цих 5-ти знакових подій у сучасній олімпійській історії була одна людина – французький барон П'єр де Кубертен. Ці чинники багаторазово підвищують інтерес до особистості П'єра де Кубертена, до його біографії, багатогранної діяльності, до багатої творчої спадщини. Авторський задум передбачає висвітлення творчого шляху П'єра де Кубертена, сконцентрувавши особливу увагу на його діяльності як засновника сучасних Олімпійських ігор. Одне з пріоритетних завдань полягає в тому, щоб показати, що П'єр де Кубертен був водночас реформатором системи виховання, освіти, розглядав ці феномени як складові елементи олімпізму – філософії та ідеології Олімпійських ігор і олімпійського руху. У цьому тексті висвітлено хронологічний період життя П'єра де Кубертена до липня 1894 року – до завершення роботи в Парижі Міжнародного атлетичного конгресу та формування керівної ланки МОК. Джерельну основу становили праці П'єра де Кубертена, присвячені Олімпійським іграм, олімпізму, спорту. Особливо цінне джерело – «Олімпійські мемуари» П'єра де Кубертена (Лозанна, 1931); використано «Олімпійські мемуари» в перекладі відомого чеського історика Олімпійських ігор Франтішека Кроута і його коментарі (Прага, 1977); публікації фрагментів «Олімпійських мемуарів» у польському журналі «Kultura fizyczna» (1975–1976); «Олімпійські мемуари» російською мовою, видані під егідою Російського міжнародного олімпійського університету (Москва, 2011). Найважливіше джерело – це матеріали та документи Олімпійського музею в Лозанні про Міжнародний атлетичний конгрес у Парижі (червень, 1894 р.) і про VI Олімпійський конгрес у Парижі (червень, 1914 р.). Використано й інші джерела.