Формування державної соціально-гуманітарної політики у системі охорони здоров’я на основі медико-правової регламентації : зарубіжний досвід

Abstract

У статті визначено, що право на охорону здоров’я є одним із основних прав людини і широко визнано міжнародною спільнотою, про що і свідчить Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод, також відома як Конвенція про права людини, котра надає низку гарантій щодо права на охорону здоров’я. Інституції, що створю-ються уповноваженим державним органом у галузі охорони здоров’я, зазвичай мають на меті забезпечення базових медичних послуг для населення. Установи охорони здоров’я, які створюються іншими державними органами управління, можуть виконувати спеціалізо-вані функції відповідно до своїх статутних завдань. The article defines that the right to health protection is one of the basic human rights and is widely recognized by the international community, as evidenced by the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, also known as the Convention on Human Rights, which provides a number of guarantees regarding the right for health care. Institutions created by an authorized state body in the field of health care usually aim to provide basic medical services to the population. State health care organizations, which are created by other state management bodies and departments, can perform specialized functions in accordance with the tasks of their main organizations.