Вплив занять з використанням комплексної програми з оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу на рівень фізичного здоров'я жінок першого зрілого віку

Abstract

Одним із важливих питань сьогодення є розв’язання проблеми дотримання населенням основ здорового способу життя. Важливою частиною ЗСЖ є рухова активність. Популярним видом рухової активності на сьогодні є оздоровча аеробіка. Вона має велику кількість різновидів, Тому що нею цікавиться багато жінок першого зрілого віку. Також має прихильність серед жіночого контингенту ментальний фітнес. Він містить такі види занять: пілатес, фітнес-йогу, стретчинг, тайчі тощо. Їхня популярність та зацікавленість ними жінок стали підставою для розроблення комплексної програми з оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу. Мета – встановити ефективність впливу занять з використанням комплексної експериментальної програми з оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу на рівень фізичного здоров’я жінок першого зрілого віку (21–35 років). Матеріал: у дослідженні взяли участь 47 жінок першого зрілого віку (21–35 років). Із них 24 належали до основної групи (ОГ). Вони займалися за комплексною експериментальною програмою. До контрольної групи (КГ-1) увійшло 23 жінки. Вони займалися танцювальною аеробікою у фітнес-клубах міста Полтави. Результати дослідження. Встановлено, що на початку педагогічного експерименту рівень фізичного здоров’я жінок ОГ та КГ був на низькому рівні (–2 бали). Жінки ОГ відвідували заняття за комплексною програмою тричі на тиждень упродовж 11 місяців. Жінки КГ займалися танцювальною аеробікою з такою самою частотою. До комплексної експериментальної програми входила класична, танцювальна, фітбол-, степ-аеробіка, джампінг, пілатес, фітнес-йога, стретчинг, аква-аеробіка та ін. Усі заняття тривали по 60 хв. Під час комбінованих занять застосовували декілька видів оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу. В результаті занять за комплексною програмою рівень фізичного здоров’я жінок ОГ достовірно поліпшився (р<0,001). У 8,33% жінок ОГ спостерігали високий рівень фізичного здоров’я, у 16,67%– вищий за середній, у 62,5%– середній, у 12,5%–нижчий за середній. У жінок КГ теж відбулися достовірні зміни (р<0,001), проте на загальній оцінці вони не позначилися. Висновок. Заняття за запропонованою комплексною програмою позитивно вплинули на показники рівня фізичного здоров’я жінок першого зрілого віку. Отримані результати засвідчили достовірне поліпшення фізичного стану. Показники жінок КГ хоч і зазнали змін, проте рівень фізичного здоров’я, оцінюваний у балах, незмінний.