Контроль хронічного стомлення у висококваліфікованих спортсменів в різних видах спорту

Abstract

Дисертація присвячена актуальній проблемі розповсюдженості хронічного стомлення у кваліфікованих спортсменів в різних видах спорту і підвищенню ефективності контролю ступеня хронічного стомлення, спрямованого на виявлення ранніх його ознак. В результаті проведених досліджень у 36,4 % опитаних спортсменів виявлені ознаки хронічного стомлення різного ступеня. Найбільша кількість спортсменів із хронічним стомленням зустрічалась в плаванні (71 %), в легкій атлетиці (62 %) і в футболі (54 %) . Показано, що у спортсменів із ознаками хронічного стомлення відмічався посилений вплив на діяльність серцево-судинної системи центрального контуру регуляції, церебральних ерготопних впливів. Латентні періоди простої та складної зорово-моторних реакцій достовірно (p<0,05) збільшені, а функціональна рухливість, сила та врівноваженість нервових процесів достовірно (p<0,05) знижені. Виділені найбільш значущі функціональні і психофізіологічні показники – критерії, розроблена методика оцінки і прогностичні моделі ризику формування хронічного стомлення у кваліфікованих спортсменів. Після проведення комплексу позатренувальних впливів, спрямованих на підвищення функціональних можливостей веслярів із ознаками хронічного стомлення, спостерігалося покращення їх фізичної працездатності, нейродинамічних властивостей і функціонального стану організму. Запропонована модель формування хронічного стомлення і синдрому хронічної втоми у спортсменів