Аналіз фізичної активності хворих на хронічне обструктивне захворювання легень при застосуванні фізичної реабілітації

Abstract

Мета - вивчити зміни фізичної активності хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у процесі фізичної реабілітації. Матеріал і методи. Обстежено 416 хворих на ХОЗЛ I, II і III ступенів тяжкості, середній вік яких становив 56,82±0,84 року. Оцінювання фізичної активності проведено за допомогою методу 6-хвилинного крокового тесту. Результати дослідження. Перебіг ХОЗЛ впливає на фізичні можливості хворих, значно знижуючи їх при III ступені тяжкості (82,7–83,4 % від належної величини (НВ)) і незначно при I (94,5–96,9 % від НВ) і II (92, 9–93,2 % від НВ) ступенях тяжкості. Застосування фізичної реабілітації у хворих основної групи сприяє суттєвому поліпшенню фізичних можливостей хворих: при I ступені тяжкості фізична активність хворих зростає на 120,50±7,78 м (р<0,001), при II ступені тяжкості - на 115,5±9,29 м (р<0,001), при III ступені тяжкості – на 89,18±6,32 м (р<0,001). Досягнутий стан фізичної активності хворих на ХОЗЛ за умови будь-якого ступеня тяжкості суттєво переважає під час стандартного лікування. Тяжкий перебіг (III ступінь тяжкості) ХОЗЛ суттєво погіршує результати фізичної реабілітації хворих порівняно із ХОЗЛ I і II ступенів тяжкості. Висновки. Застосування фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ призводить до нарощування їх фізичних можливостей, які стають суттєво кращими порівняно зі стандартним лікуванням.